Про подвиги, звитягу і славу

Про подвиги, звитягу і славу


   11 мая 2010     1223
Всі ми, дорослі і молоді,
пам’ятаємо, кому зобов’язані життям,
віддаємо данину поваги та любові нашим ветеранам.
Все менше їх залишається у життєвому строю.
Неможливо уникнути тієї думки, що прийде день,
коли піде з життя останній з цих людей.
Піде у вічність та понесе з собою живі спомини.


Саме тому у юнацькому відділі центральної міської бібліотеки зібрались активні читачі-старшокласники із школи № 15 (директор О. Кабашна, класні керівники Т. Здравило та Л. Грищенко), аби зустрітись з гостею бібліотеки Е. Курузовою.

Відкриваючи вечір-вшанування, бібліотекарі А. Бабарика та Н. Тур зазначили, що читачі прийшли до бібліотеки, аби у передсвяткові дні Перемоги вшанувати ветерана Великої Вітчизняної війни, віддати данину пам’яті усім полеглим у боях за Батьківщину і тим, хто пройшов крізь пекло, голод, холод, і хто вижив у цій смертельній війні – усім мертвим і живим присвячена ця зустріч.

По грязи ползли от смертей в сантиметре,
В разбитой кирзе километры прошли,
Когда над землёй смертоносные ветры
Наживу искали у смертной земли.


Ці слова у повному обсязі стосуються і Е. Курузової, яка воювала на 3-ому Українському фронті. Командуванню фронту дуже були потрібні дані про те, з чим можуть зустрітися наші наступаючі війська у південно-східному підніжжі Австрійських Альп. Наближався фронт, німецькі війська відступали. Емму, як радистку, з групою з п’яти чоловік переправили через лінію фронту. З парашутами та важкими речами розвідники довго ховалися у лісі, днями обходилися без їжі, подовгу маялись без сну.

Але маленька тендітна дівчина мужньо трималась навіть тоді, коли отримала поранення. Уся робота розвідгрупи була великим ризиком, але штаб фронту регулярно отримував радіограми розвідниці –радистки “Люби”- таким був позивний Емілії Савеліївни. 55 днів розвідники знаходились у тилу ворога, а виконавши завдання, розвідгрупа зустрілася з частинами Радянської Армії.

Після демобілізації у 1945 році Е. Курузова повернулася у рідний Новомосковськ , маючи два ордени Вітчизняної війни I і II ступенів та декілька медалей.

Емілія Савеліївна одружилась з командиром тієї самої розвідгрупи Миколою Гордійовичем Курузовим, кавалером багатьох бойових нагород, “людиною-легендою”.

Тоді, у грудні 1943 року, фашисти заклали у тіло греблі майже п’ять ешелонів вибухівки і намагались її підірвати. Саме рішучими діями М. Курузова був врятований Дніпрогес. Про небезпечну та неймовірно тяжку роботу по розмінуванню греблі, яка проводилась в умовах жорстких боїв, розповідається у документальній повісті Івана Лукаша “300 дней подвига”. В Запоріжжі його іменем названа вулиця. Про бойове подружжя та багатьох учасників Великої Вітчизняної війни – наших земляків розповідається у книзі «Немеркнущий свет памяти»

З великим інтересом слухала молодь розповідь героїчної жінки-свідка тих далеких подій.
Вшановуючи поважну гостю бібліотеки, музичний колектив “Горлиця” ( ЗОШ № 15, керівник В. Солодовніков) подарував їй музичну композицію з популярних пісень воєнних часів. Зверненням до всіх присутніх пролунали слова:

Да сохранится памяти свеча
О всех отдавших души за Отчизну,
Кто жертвовал своею вольной жизнью,
Спасая край от злобного меча.
Да сохранится памяти река
От внуков и до правнуков далёких,
Которые в сражениях жестоких
Не посрамили мужество штыка.


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Провідний бібліотекар юнацького відділу центральної міської бібліотеки Галина Тонконог, бібліотекар Анна Бабарика

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55