Подвиг батька i сина

Подвиг батька i сина


   27 августа 2012     1293
З самого початку фашистської окупації населення нашої країни зазнало жорстокості і свавілля з боку агресорів. Ненависть до загарбників, жага визволення з-під їх гніту розпалювали бажання діяти. В перші місяці війни в Україні було створено 23 підпільних обкоми, 46 партизанських з’єднань, 325 партизанських загонів...

Підпільним групам Дніпропетровщини, які діяли в Присамарських лісах, вкрай необхідні були нові надійні люди для зв’язку з іншими підпільниками і партизанами. Саме про такого нового зв’язківця йшла мова при зустрічі на явочній квартирі в с. Хащовому між Миколою Павловичем і жителем Хутір-Губинихи, котрий очолював місцеву підпільну групу, Т. Бутом. Тимофій Олександрович добре розумів важливість вибору та ступінь ризику, на який піде обраний сміливець, і, не вагаючись, відстояв запропоновану кандидатуру - свого сина Пантелеймона: « Він у мене розумний, довіряти можете, як мені!». Батько поручився за сина. Так Пантелеймон Бут став зв’язківцем підпільного руху району. Йому довірили явки в Губинисі, Хащовому, Вільному, куди хлопець передавав важливі повідомлення. Керівник Губиниської підпільної групи А. Козлов у своїх повоєнних спогадах розповідав про юного зв’язківця, спритного і розумного хлопчину, котрий вчасно з’являвся з важливими повідомленнями, був завжди обережний і відповідальний у будь-якій ситуації. У надійності Пантелеймона були впевнені всі, кому довелося з ним працювати. Він цілком виправдав довіру батька, став його незамінним помічником.

Активні дії підпілля стали карою окупантам. На боротьбу з партизанським рухом були кинуті гестапівські дивізії СС під командуванням фашистського генерала Чаммера. Гітлерівці наполегливо вишукували активістів і чинили розправи над місцевим населенням. Жорстокості карателів не було меж. У серпні 1943 року вони захопили групу новомосковських підпільників. Гестапівці орудували і в районі. Тимофія Олександровича Бута схопили і без слідства розстріляли на місці біля колгоспної ферми. Так сталося, що Пантелеймона на той час не було вдома. Він повернувся, коли німці вже забралися геть. Підкошений безмежним горем хлопець упав на тіло батька і пролежав так до ранку. Трагедії додала смерть матері. Жінка не витримала знущань і померла через два тижні після того, як фашисти жорстоко її побили.

Але життя продовжувалось. Закінчилася війна. Радісна звістка про Перемогу надихала на відродження країни. Пантелеймон Бут був призваний на службу до Військово-Морського флоту. Через чотири роки він повернувся до рідного села. Працював бригадиром у колгоспі ім. Кірова. Керівництво району помітило неабиякі організаторські здібності Пантелеймона Тимофійовича та рекомендувало обрати його головою колгоспу ім. Тимірязєва в с. Василівці, потім головою колгоспу ім. Шевченка в с. Спаському, де він пропрацював 33 роки. Як талановитий організатор і керівник, людина самовідданої праці, П.Т. Бут нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «За мужність» та багатьма медалями. Сьогодні Пантелеймон Тимофійович обіймає посаду заступника голови ради ветеранів-партизанів і підпільників Присамар’я. Він веде патріотично-виховну роботу з молоддю. На зустрічах зі школярами його бесіди і спогади викликають інтерес у підростаючого покоління. Учні з цікавістю розпитують про діяльність підпільників Новомосковщини. Тож подвиги славних патріотів – батька і сина - довго житимуть в пам’яті земляків!


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Петро Єскін, голова ради ветеранів і підпільників Присамар’я

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55