ЛІТОПИСЕЦЬ НОВОМОСКОВСЬКА

ЛІТОПИСЕЦЬ НОВОМОСКОВСЬКА


   13 марта 2009     4445
Нагадаю читачам, що цього року місту Новомосковську виповнюється 433 роки від першої писемної згадки про нього. Досить дивно, але факт, що за минулі століття не знайшлося дослідника, який би написав історію цього легендарного козацького міста. І от нарешті десять років тому Бог послав новомосковцям талановитого вченого-дослідника історії міста - кандидата технічних наук Анатолія Боніфатійовича Джусова. Це він визначив дату заснування нашого міста, окреслив його топографічну локацію, навів лад у плутанині щодо назви міста «Самара - Новоселиця - Новомосковськ», здійснив реконструкцію герба Самарської паланки у кольорах, а також висвітлив найяскравіші сторінки історії міста та його мешканців від найдавніших часів до сьогодення.

Незабаром, 23 березня, Анатолій Джусов зустрічає своє 70-ліття.
Нижче я розповім про цю неординарну особистість, порядну людину, великого труженика, якому Бог послав наукове мислення, а також небайдужість та безмежну любов і патріотичне почуття до своєї малої батьківщини - рідного міста Новомосковська.

Джусов Анатолій Боніфатійович народився 23 березня 1939 року у селі Воронівка (саме так до 1946 р. називався нинішній мікрорайон нашого міста) Новомосковського району.
Навчатися почав у 1946 р. у Воронівській семирічній (на той час) школі №3. Тут у 1950-у році він став піонером, а в 1953-у - комсомольцем. У цьому ж році закінчив семирічку і продовжив навчання у середній школі №2 ( понад два місяці), а потім у середній школі №1, яку і закінчив у 1956 р., отримавши атестат зрілості.

Відмінником він не був, хоча його світогляд був значно ширшим завдяки захопленню Толі - читанню книг. З таким багажем знань шкільної програми і загальної підготовки він і пішов у самостійне життя. А почалось воно зі вступу до Дніпропетровського вечірнього Металургійного технікуму, згодом була робота на металургійному заводі ім. Петровського, куди довго не міг влаштуватися через неповноліття (було йому на той час 17,5 років). Але доля благоволила цілеспрямованому хлопцеві, і послала йому випадкову зустріч з однокласником, який працював позаштатним інструктором обкому комсомолу у справах молоді. Питання працевлаштування було вирішено протягом однієї години, і Анатолій отримав путівку на завод. Хлопець і працював, і навчався у технікумі, але потяг до знань був настільки сильним, що незабаром вирішив вступити до Дніпропетровського металургійного інституту. І знову суміщав роботу з навчанням.

Комсомольська організація ремонтно-монтажного цеху обрала його своїм ватажком - комсоргом. Розпочав Анатолій трудову біографію із учня слюсаря з ремонту металургійного устаткування і дійшов до інженерних посад. Був бригадиром, майстром, начальником дільниці, заступником і начальником сталеплавильних цехів, заступником головного інженера заводу з питань впровадження у виробництво нової техніки і технологій. Жага до знань все життя супроводжувала Анатолія Джусова. І у 1980 році він отримує ще один диплом про вищу освіту - інженера-металурга, фахівця сталеплавильного виробництва. По її закінченню вступає до аспірантури і, захистивши дисертацію, отримує учену ступінь кандидата технічних наук. Публікується у заводській багатотиражці, в обласних газетах, інформаційних науково-технічних бюлетенях. Він є автором понад 100 публікацій та 52 винаходів, захищених авторськими посвідченнями СРСР. У 1986 році його було призначено директором інженерного центру при Мінчерметі УРСР. Після реорганізації у 1989 його наступника - «Укрметалургпрому» до 1999 року займався приватним бізнесом. Тоді ж Анатолій Боніфатійович розпочав пошукову роботу матеріалів з історії Самарського монастиря. По мірі накопичення інформації стежка привела пошуковця до більш широкої теми - історії м. Новомосковська. Дослідницька робота у державному архіві Дніпропетровської області, наукових бібліотеках приносила все більше нових свідчень.

У ці роки Анатолій Джусов майже постійно мешкав у рідній садибі, у рідному місті. В 2003 році власним коштом автора вийшла друком „История Новомосковска”. За ініціативи Анатолія Боніфатійовича у 2005 році відбулась перша Новомосковська науково-практична конференція присвячена, головним чином, уточненню дати заснування нашого міста. В роботі конференції взяли участь науковці - історики з Дніпропетровська, Києва, Львова, Запоріжжя та ін. міст. Результатом конференції стало визнання обгрунтованої Джусовим дати заснування Новомосковська і послідуюче рішення №763 від 28.02.2006 р. ХХХІ сесії четвертого скликання Новомосковської міської ради депутатів: дату заснування м. Новомосковська слід вважати за сучасним календарем 31 серпня 1576 року. Таким чином, похапцем визнану у 1988 році дату заснування м. Новомосковська - 1688 рік - було суттєво уточнено.
У 2005 р. Анатолій Боніфатійович опублікував чергову книгу „Історичні пам'ятники, імена та пам'ятки Новомосковська”. Як нам відомо, пошуково - дослідницьку роботу автор продовжує. Будемо сподіватись, що з нових публікацій ми дізнаємось багато цікавого з історії нашого міста.

Сплине час, багато імен та подій зітруться з історичної пам'яті міської громади, але прізвище міського літописця, першого творця обгрунтованої, визнаної науковцями більше як 430-річної історії нашого славного міста - Джусова Анатолія Боніфатійовича збережеться в ній назавжди.
Водночас хочу зазначити, що життєвий шлях Анатолія Боніфатійовича може слугувати прикладом для інших, вчить нас поєднувати свої особисті інтереси із служінням людям, батьківщині.
Побажаємо ж шановному ювіляру доброго здоров'я і творчого натхнення у його самовідданій праці на благо Новомосковська!


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

І. Стороженко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник історичного факультету Дніпропетровського національного університету, мешканець м. Новомосковська

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55