Перемога – це знак каяття

Більша частина людства усвідомлює, що війна – це злочин. І все ж скільки існує людство на землі, точиться непримиренна боротьба за місце під сонцем, за мир проти злочину, за рівність прав і свобод, за справедливість, і врешті-решт – за виживання.

У цій боротьбі і нападники, і оборонці вже втратили сотні і сотні мільйонів життів. Сьогодні в арсеналі боротьби добра зі злом накопичилось зброї різного роду стільки, що існує загроза знищення земної цивілізації.

Тож чи не час уже зупинити потужну ходу до самознищення?

Готуючись до чергової річниці перемоги в найкровопролитнішій війні, хочеться згадати відомий вислів: жодна перемога в світі не варта життя однієї людини і жодної сльози дитини… Хотілось би, щоб ця крилата фраза була викарбувана навпроти заклику на Меморіалі Слави біля Вічного вогню: Во все времена бессмертной земли о погибших за дело коммунизма помните! Це не якесь партійне гасло, а загальнолюдське боже звернення. Вислів про цінність людського життя мрію надрукувати на окремих плакатах і розмістити у кожній міській, сільській і шкільних бібліотеках, а також у інших установах. Веду перемовини з керівництвом міста та району про його розміщення на рекламних щитах при в'їзді у місто і Новомосковський район.

В переддень чергової річниці Перемоги висловлюю вдячність переможцям, хто залишився живим. Стаю на коліна перед пам'яттю тих, кого війна забрала в небуття і проклинаю тих, хто розв'язує війну. Думаю, що перемога, помножена на мільйони втрачених життів, це не свято. Це знак каяття тих, хто не зміг зупинити палія війни.

Війна і перемога

Війна для вас, кати землі,

Це акт проти людини.

Проти природи взагалі,

Проти дорослого й дитини.

Магічне слово «перемога»,

На смерть помножене воно.

Бентежне відчуття тривоги

Мене пригнічує давно.

Коли ми в радості гарцюєм,

Неначе коні вороні,

І на святих кістках танцюєм –

Такі святкові, аж дурні.

Для чого урочисте свято

І сміх, щоб не журитись?

Пролито крові так багато,

Потрібно помолитись!

Згадаєм втрати від війни –

Доземний їм уклін,

Ідем вперед проти війни,

Піднявшися з колін.

Війна – палаюча чума,

Потрібно жити в мирі…

Невже у нас нема ума?

Воюєм, наче звірі!

І знову йде на брата брат

В руках із автоматом,

І маємо мільйони втрат,

Помножених на атом.

Люди світу, зупиним

Ненажерну війну,

Щоб могли таким чином

Мати думку одну!

Світ іде нога в ногу,

Тож не бути війні!

Перекриєм дорогу

Людожерній війні!

Источник: Михайло Васюк

Можливо, Вам буде цікаво

By