Моїй матусі Марії Федорівні Некрасовій 83 роки. Та жахливі 1932-33 роки й досі перед очима. Згадки ці болісні, пекучі, тому я розпитувала дуже обережно, щоб менше хвилювати. Кожне сказане слово давалось моїй неньці нелегко…
Село Шагарівка, Магдалинівського району - квітуче, багате на добрих роботящих людей. У батьків моєї мами було четверо діточок: старшій, Меланії, було 18, Сашкові - 15, Петру - 12, а моїй мамі було всього 9 рочків, коли Україну спіткала ця біда. Меланія вийшла заміж і виїхала до Новомосковська, Сашко вчився у місті на бухгалтера, а Петрусь та моя мама залишались з батьками у селі.

Сімдесят п'ять років виповнюється цьогоріч українському Голокосту, організованому комуністами, які, виправдовуючись, пускають брехливі чутки, ніби виною всьому був неврожай хліба. Але цифри говорять самі за себе. У 1932 році, коли Україна вмирала з голоду, за кордон було вивезено 1720000 тонн зерна, а у 1933 - 1680000 тонн. Не було посухи, не було неврожаю, була війна ... з українськими селянами, з українським народом.
“Між селянами і нашою владою точилася жорстока боротьба. Це була боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйонів життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну,” - це слова першого секретаря Дніпропетровського обласного комітету Комуністичної партії Менделя Хатаєвича.

Про партизанський рух на Новомосковщині за часи її окупацїї в 1941 - 1943 роках сказано багато (особливо, з нагоди чергових річниць), а написано досить мало, до того ж тенденційно. Із літературних джерел найбільш відомий офіційний збірник «Днепропетровская область в годы Великой Отечественной войны Советского Союза (1941 - 1945 г.г.). Собрание документов и материалов. Д.1962». Окрім цієї, ретельно вивіреної партійною цензурою колективної праці, є декілька художніх творів, сюжети яких базуються на фактах із партизанського життя Присамар'я. Та всі вони написані за канонами соціалістичного реалізму, який вимагав від письменника викладати події не такими, якими вони були насправді, а такими, якими вони повинні були бути з точки зору марксизму - ленінізму, тобто, комуністичної ідеології. До таких творів належать і оповідання І. Вєтрова (І.Ю.Шпіц) „В лесах под Новомосковском. Д.1962” та „Подвиг остается жить.Д.1966”, присвячені партизанам саме новомосковського Присамар'я.