Людяність та милосердя нині не в пошані?

Людяність та милосердя нині не в пошані?


   3 апреля 2009     5043
Сьогодні пересічного українця вже нічим не здивуєш. Ми звикаємо до грубощів, цинічності, хамства, а людяність сприймаємо як щось надзвичайне і неймовірне у наш час.
Важко дати визначення тому, через що довелося пройти і що чекає попереду на мешканців будинку №52 по вул. Сучкова, а точніше - гуртожитку, який останні роки переходить від одного власника до іншого (справжнього чи уявного), а люди тим часом залишаються сам на сам з проблемою місця проживання. Бо багатії, купуючи лише приміщення, зовсім не переймаються долею мешканців, нехай живуть хоч на вулиці, яке їм до цього діло!


Хіба могли подумати працівники «Дніпросільбуду», у відомстві якого знаходився гуртожиток і які будували його, чекали черги на отримання житла, що колись вони залишаться без даху над головою?!
А почалися всі проблеми відтоді, як Новомосковський механічний завод купив гуртожиток, а потім, через відсутніст коштів на його утримання, акціонер прийнли рішення продати підвал і чотири поверхи гуртожитку. У 2004 році новим власником гуртожитку стало ТОВ «Агропроменерго». У договорі купівлі-продажу не передбачалось виселення його мешканців, але й не передбачалося збереження за приміщенням статусу гуртожитку… Як розповідають жителі будинку, одразу після придбання приміщення до них став навідуватись один із сьогоднішніх депутатів міської ради. Він різними способами намагався позбутися мешканців гуртожитку, але врешті-решт вирішив заключити з ними договір на оренду кімнат, що для багатьох стало тягарем. Та людей це не злякало. За все сплачували, „тяглися” з останнього.

Але, як потім зрозуміли люди, це були лише квіточки. Коли власник перепродав гуртожиток ЧПКФ «Олена», жителям запропонували тимчасово (!?) виселитися із помешкань, нібито, для проведення ремонту. Оскільки три поверхи були продані, а людей переселили на 4-й і 5-й, то пропозиція виглядала цілком природною, адже останній поверх дійсно не був придатним для проживання. Але люди не йняли віри новим господарям. І недаремно. Зовсім скоро вони, «вивернули кожуха» - почали залякувати людей, що ті все одно опиняться на вулиці. Мешканцям нічого не залишалося, як за власний кошт зробити косметичний ремонт, щоб приміщення мали більш-менш пристойний вигляд, придатний для житла.

Життя йшло своїм плином, люди зрозуміли, що втрачати пильність не можна ні на хвилину, бо трохи послабиш увагу - і вмить можна опинитися на вулиці. Активісти гуртожитку штурмували чиновницькі кабінети: звертались до інстанцій всіх рівнів, шукаючи захисту… Тим часом доводилось захищати своє житло, свою безпеку. За найбільш активними шукачами справедливості велося спостереження - здоровані з накачаними м'язами чергували на автомобілі навпроти вікон, а маму двох неповнолітніх дітей залякували відкрито: мовляв, хочеш, щоб у твоїх дітей була мати - припини чіплятися за цей гуртожиток!
Та найбільша несподіванка чекала на людей попереду. Справжнім шоком для мешканців стали повістки до суду, згідно яких запрошувалися у якості відповідачів маленькі діти двох і шести років (!?).

Виявляється, гуртожиток, як нерухоме майно, виробничо-комерційна фірма «Олена» передала в іпотеку одному з банків. Тобто приміщення закладено, і тепер банк просить суд виселити мешканців гуртожитку без надання іншого приміщення, оскільки предмет іпотеки є житловим приміщенням. Повістки до суду отримали поки що не всі жителі, але судитимуться з усіма, повідомив на першому засіданні суддя.
Мабуть, не випадково справа затіяна навесні. До 15 травня впертих мешканців власники обіцяють виселити (хоч в цьому проявили гуманність, не взимку все-таки!). Про термін виселення депутат міськради знав і наперед повідомив про це мешканців сумнозвісного гуртожитку.

Слухаючи розповідь людей про всі митарства, через які вони пройшли, не покидала думка, що добитися справедливості їм навряд чи вдасться. Людяність та милосердя нині не в пошані. І нікого не розчулити тим, що маленьким громадянам Новомосковська, можливо, зовсім скоро не буде де жити. Чотири мільйони гривень - початкова ціна продажу предмету іпотеки - здатна затьмарити не тільки совість, а й розум. А знайти сьогодні шпаринки у недосконалому законодавстві - не проблема.

Ініціативна група гуртожитку, тим не менше, не має наміру чекати вироку суду. Люди готові на крайні заходи заради своїх сімей. Газетною публікацією вони лише хочуть привернути увагу громадськості. Можливо, хтось захоче їм допомогти, наприклад, хтось із числа народних депутатів.
До виборів залишилось недовго чекати…


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Т. Харківських

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55