Відчай без меж

Усі ми час від часу жаліємося на ті чи інші негаразди, пов’язані з власним житлом, – то шумно за вікнами, то холодно взимку чи душно у літні місяці, то під’їзд брудний чи сусіди заважають… Але говорячи все це, ми навіть не замислюємося над тим, що інколи умови проживання є такими безвихідними і такими нестерпними, що просто ставлять людей на межу виживання.

Мешканці вулиці Заводської, що на масиві Кулебівка, протягом кількох років покладають надію на будівництво каналізаційно-насосної станції на сусідній вулиці Спаській. Рятівне будівництво має позбавити їх оселі найстрашнішої біди – заливання підвалів і вулиць каналізаційними стоками. Але з кожним днем надії стають все примарнішими – скільки б не говорилося про виділення коштів на нову КНС на сесіях міськради, проте містяни продовжують вдихати задушливі запахи.

Відчай новомосковців сягає меж. Звернення до різних інстанцій результатів не дали, тож за допомогою городяни звернулися до Партії регіонів. На зустріч з новомосковцями прибув К. Пузирь, голова міського осередку партії разом зі своїм активом, були серед запрошених і представники ЗМІ. Усі разом вислухали жителів та здійснили екскурсію по території, залитій нечистотами. Задушливий сморід неможливо було терпіти, і всіх переслідувало одне запитання: як же тут люди живуть?!

– Коли наші будинки були підвідомчі – стояли на балансі меблевої фабрики, ДМК, Придніпровської геофізичної експедиції – періодично приїжджали машини, які викачували нечистоти. Всі наші проблеми почалися з тих пір, як нас передали місту, – розповідає Тетяна Михайлівна, мешканка будинку № 186 А по вулиці Заводській. – Ніхто каналізаційними стоками вже років з п’ять не займався, в результаті чого усі нечистоти опинилися у підвалах, розлилися в садках та на вулицях. Ми вже неодноразово зверталися у всі служби з проханням побудувати каналізаційно-насосну станцію і приєднати нас до центральної каналізації, що проходить по сусідній Спаській вулиці. Уже і в прокуратуру зверталися, і в санстанцію, і в міськраду, і в облводоканал. В останньому відповіли, що вони обслуговують лише централізовані мережі. Представника санепідемстанції ледве умовили скласти акт про те, що наявний факт розливу нечистот, але на тому все і скінчилося. Усі звернення до В. Літвіщенка залишилися марними – відповіді нема. Не царська, мабуть, це справа, нечистотами перейматися….

Відчай без межТетяна Михайлівна говорить, що особисто спілкувалася з головним архітектором міста, яка продемонструвала документ, згідно якого в цьому році на будівництво КНС по вулиці Спаській виділено 540 тисяч гривень. Усього треба майже два мільйони, але мешканці зраділи і тому, що хоча б початок будівництву буде покладено. Але і ці гроші, – ратує представниця жителів горезвісного мікрорайону, – зникли у невідомому напрямку, як і всі попередні обіцянки. І ми знову залишилися наодинці зі своєю проблемою. Це ганьба для нашої екологічної служби, для санепідемстанції, для депутатів і міськвиконкому, а особливо для нашого міського голови!

Жителям мікрорайону і справді не позаздриш, адже вони опинилися у самому епіцентрі екологічного лиха, оточені шкідливими випарами і викидами від міського сміттєзвалища, лакофарбового, асфальтного та склопереробного заводів…

Група людей, які в черговий раз зібралися разом для того, щоб попросити допомоги, і справді нагадують потерпаючих від лиха – вагітні жінки, діти, пенсіонери… Усіх згуртувала одна біда, наслідки якої вже проявилися: це постійні інфекційні захворювання, розлади шлунка, гнійні шкірні висипання, фурункули… Одна з жінок демонструє виписку з лікарні – нещодавно її було прооперовано через інфекцію, отриману в результаті розливу нечистот. Адже вони через латані-перелатані труби потрапляють і у водомережу. Як у цьому місті «добра та милосердя» могло з’явитися подібне гетто?

На тлі всього цього справжнім верхом сарказму є відповідь з приводу вищеописаної проблеми від В. Струця, директора КомЕнерго. У ній зазначається, що каналізаційні стоки було відкачано, а труби полагоджено! Тільки самі потерпілі про це почули вперше! А головне – відчули по запаху, який продовжує їх переслідувати скрізь – і на вулиці, і у помешканнях.

Проблемою жителів мікрорайону не зміг не перейнятися Костянтин Пузирь, депутат міської ради, який не лише поспілкувався з містянами, а і на власні очі побачив залиті нечистотами підвали, каналізаційні люки.

– Я розумію, що ви вже давно втратили довіру до влади, – сказав Костянтин Віталійович. – Як депутат міської ради і голова міського осередку Партії регіонів, обіцяю, що це питання ми візьмемо під особливий контроль. І будемо добиватися його вирішення.

А рішення проблеми мешканцям Заводської ой як потрібне! Адже з небезпекою не лише для власного здоров’я, а і для життя вони стикаються кожного дня. І Титанік, як між собою прозивають новомосковці один із підтоплених нечистотами будинків, може піти на дно.

Шкода тільки, що постраждають від цього пересічні, ні в чому не винні громадяни, а не ті щури, що поспішили відкараскатися від людської біди…

Источник: Анна Чиндрова

Можливо, Вам буде цікаво

By