Тарас і сьогодні з нами

Тарас і сьогодні з нами


   14 марта 2013     2052
Тарас Шевченко... Його ім’я дорогоцінним діамантом сяє у скарбниці світової культури. У плеяді безсмертних класиків літератури геніальний син українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Ґете і Байрон, чия художня спадщина стала надбанням всього людства.

Інтелігент з народу, надзвичайно обдарована особистість, він досяг неймовірного творчого злету. Його поезії вражають як гострим реалізмом, так і майстерністю слова та рими. У них він зображує страждання народу, його прагнення до волі, возвеличує людські моральні цінності. Всі думки його, вся любов були присвячені людям, боротьбі за їх визволення і щастя. Шевченка називають пророком через те, що багато з того, про що він писав у своїх творах, збулося і вони не втратили своєї актуальності. Іноді навіть здається, що писав він більше не для своїх несвідомих сучасників, а для сьогодення; прагнув від чогось застерегти, щось порадити, направити на путь істинну правнуків своїх. Тарас Григорович прожив дуже мало – лише 47 років. Із них 34 роки провів у неволі: 24 роки – під ярмом кріпацтва і більше 10 – в жорстоких умовах заслання. А решту – 13 «вільних» років – знаходився під неусипним наглядом жандармів.

Днями Україна вшановувала генія нації, справжнього свого сина, пророка, слово якого і досі змушує здригатися від правдивості та сучасності його рядків.

На щастя, у нашому місті дозволено згадувати Кобзаря, цитувати його та читати вірші, на відміну від його малої Батьківщини – Моринців, де вчитель заборонив у школі читати «революційні» вірші поета.

Біля погруддя Тараса, де відбувся традиційний мітинг-вшанування за участю представників влади та громадськості міста, учні новомосковських шкіл читали як вірші поета, так і власні, написані як відгук на поезію Світоча слова.

Наче град, сипалися на голови присутніх і вражали своєю гостротою пророчі слова поета із вуст Олександра Гайдіна, учня 8 класу СЗШ № 18, який читав вірш Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим». Зараз ми ніби й господарі в своїй країні, але між собою не завжди знаходимо згоди. І багато хто не єднає нашу державу, а розколює:

...Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!..


Але не чують. Сьогодні «братам» та «сестрам» легше чубитися, поливати один одного брудом, лаяти і оббріхувати навіть із високих трибун.

Євген Борисевич, учень 10 класу СЗШ №2, прочитав власний вірш «Шевченкове слово», а Михайло Сокол, учень ліцею «Самара», ознайомив присутніх із поетичними рядками Івана Драча, присвяченими Великому Кобзарю.

Як завжди проникливо сказала про Тараса Шевченка голова товариства «Просвіта» Емма Шаповалова, присвятивши поетові власні вірші та закликавши присутніх у Вербну неділю прийти до пам’ятника Тарасові для впорядкування території. – Тут мають цвісти квіти, а у всіх зелених куточках міста мають бути посаджені верби, які так любив поет, – сказала Емма Олексіївна.

Олександр Мірошниченко, заслужений артист України, хор Палацу культури Металургів під керівництвом Дмитра Мірошника, Анастасія Строїло, Анастасія Чарун та Ольга Калашник співали пісні на слова Великого Кобзаря – сумні, проникливі, такі, що чіпляють за душу, змушують думати.

Шевченка можна розуміти і сприймати по-різному, але ми маємо пишатися ним і перечитувати його пророчі слова, щоб керуватися ними у житті.


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Тамара Харківських. Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55