Ліцей «САМАРА». Думки до і після

Ліцей «САМАРА». Думки до і після


   25 апреля 2013     2092
Теплий весняний день... Пташки цвірінькають, сонечко світить, все зеленіє і так добре на душі! Йду собі та й думаю: «Така погодка гарна... от зараз прийду додому, зроблю швиденько уроки – і гайда гуляти! Та й канікули вже скоро! Буду відпочивати, поїду до бабусі у гості і робити аж нічого не буду!...»

Мрії мене занесли до бабусиної хатинки, в якій завжди пахне пиріжками і смачним борщем... Я замріялась...І зовсім забула про вступні іспити до ліцею «Самара». Згадка про це змінила весь світ навколо: на вулиці раптом стало похмуро й пташки вже чомусь не співали! Я засмутилась...

Прийшла додому – і одразу до мами, гадала, що, може, є хоч якийсь шанс на порятунок від цієї каторги – навчання у ліцеї! Це ж іще одна іноземна мова, вісім уроків кожного дня! Та ще й домашнього завдання, напевно, купа! Я залітаю до кімнати – і знову починаю не говорити, а кричати, кричати вже знайомі для моєї мами слова:

Ну нащо він мені здався!? Ну чим школа гірша за нього, га? Я вже сто разів тобі пояснювала! І вкотре повторю – ліцей дає глибокі знання! Там не ставлять оцінки «за гарні оченята»! Ліцей – і крапка! Це навіть не обговорюється! Я не здавалась і продовжувал вмовляти маму, але вона була невблаганна. Мама запевняла мене, що в ліцеї мені все сподобається і я там швидко адаптуюсь. Засмучена, я пішла до своєї кімнати. І нічого я не могла зробити, бо якщо моя мама вирішила, то її вже не переконаєш!..

І ось настав той самий довгоочікуваний день – 1 вересня! Всі були святкові й радісні. У ліцеї стояв гамір. Я на відмінно склала іспити і успішно вступила до ліцею. Було піднесене відчуття, і я не розуміла, що коїться? Начебто мені тут і подобається, а наче й ні! Стою я на лінійці і слухаю все з роззявленим ротом, бо такого свята я ще не бачила! Начебто все, як у моїй звичайній школі, з якої я так не хотіла йти, але все-таки щось не так! Не могла збагнути, що саме. З часом я зрозуміла, у чому секрет ліцею. Секрет дуже простий: дружня атмосфера й підтримка. Від цього аж дух перехоплює! Я почала замислюватись: «А, може, недаремно я сюди й перейшла, і діти тут дружні, і вчителі підтримують... Мені обов’язково має сподобатись!»

І я не помилилась! Зараз я навчаюся у найкращому закладі на планеті Земля – ліцеї «Самара»! Вчусь я з таким задоволенням і з таким натхненням, якого в мене ніколи не було, навіть тоді, коли мені подарували новий велосипед! Ой, а як я можу нічого не сказати про наших найкращих вчителів! Вони з таким ентузіазмом підходять до кожного уроку, що з кожним днем їх слухати стає все цікавіше й цікавіше! Усі вони, без винятку, люблять нас, якими б ми не були! Завжди підтримають, зрозуміють та допоможуть.

Я найщасливіша людина на всій планеті, бо маю шанс навчатися у ліцеї «Самара»! Ліцей для мене – це не місце навчання, не місце «каторги», а справді мій другий дім, моя друга родина, яку я дуже люблю.

Дякую тобі, матусю, за вибір та твою наполегливість!

Поліна Гайдук, 7 клас, ліцей «Самара»


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 2)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55