"Валієвського" хлiба може не бути...


   15 декабря 2011     1666
Після публікації у нашій газеті інформації про неподовження договору оренди підприємцеві Інглабу Валієву до редакції стали звертатися не лише стурбовані жителі міста, котрі купують «валієвський» хліб, а й підприємці, які переймаються і своєю долею. Дехто схильний вважати, що руками депутатів почалося так зване «полювання на неугодних», і Валієв став першим у цьому списку.

Пересічні новомосковці обурені таким рішенням депутатів через те, що багатьом хліб Валієва чи не єдиний нагадує смак давно забутого духмяного буханця, в якому, за словами пекарів, немає штучних домішок, а лише натуральні продукти.

Готуючи матеріал, ми побували на виробництві, спостерігали за процесом випікання хліба, поспілкувалися із працівниками пекарні, керівником, а також розпитали покупців біля кіосків із хлібом, чому вони обирають для себе саме цю випічку.

Перше, про що просили працівники підприємства міську владу – не залишати їх без роботи. Практично всі вони, а це близько 20 чоловік, працюють тут із 1997 року, з моменту відкриття пекарні, тож залишитися сьогодні на вулиці для них перспектива не найкраща.

Звісно, що всі працівники задоволені умовами роботи і не нахваляться своїм керівником, котрий навіть у найскрутніші часи не розраховувався продукцією, а винаходив можливість і виплачував людям зарплату. А це дорогого варто, адже добробут і стабільність кожної родини залежить від наявності роботи.

То що ж сталося, чому під загрозою опинився один із найдобросовісніших та порядних підприємців міста? Кому ні з того ні з сього знадобилося колишнє приміщення пральні та харчоблоку дитсадка «Журавушка», а нині господарчої будівлі ЦПР? У 1997 році, за словами Інглаба Валієва, претендентів привести до ладу закинуте приміщення бажаючих не знайшлося, і він «розгрібав» ці руїни власними силами. Приміщення і сьогодні потребує ремонту, і частково це робиться, але через невизначеність на майбутнє немає сенсу вкладати кошти у те, що завтра у тебе можуть відібрати. Та й працювати в умовах невпевненості важко.

"Валієвського" хлiба може не бути...Хоча в жодної із контролюючих інстанцій претензій до виробника немає: всі перевірки підтверджують, що виробництво хліба відповідає необхідним стандартам. Потужності пекарні невеликі, та й виготовлення хлібобулочних виробів без додавання штучних домішок вимагає чимало часу. На виробництві не застосовують розпушувачів, які в рази скорочують процес виготовлення хлібобулочних виробів.

За всіма інсинуаціями навкруг його пекарні підприємець вбачає невидиму руку конкурентів, котрі будь-яким способом намагаються знищити його бізнес. Шкода, що у цю схему потрапили деякі депутати, руками яких робиться нечесна справа – практично знищується бізнес людини, яка забезпечує робочими місцями новомосковців, сплачує податки до місцевого бюджету та є меценатом, що не залишається осторонь життя міста. Це підтвердять і ветерани, і малозабезпечені, а Центр позашкільної роботи взагалі існує лише завдяки Інглабу Валієву.

За словами колишнього очільника вказаного закладу, а сьогодні – начальника управління освіти міськвиконкому Наталії Іванівни Падашулі – вона не розуміє, чому такими непоступливими були депутати минулої сесії із внесеного нею на розгляд проекту рішення про подовження договору оренди, адже кошти від неї, а це в середньому близько 1300 гривень на місяць, надходили на рахунок ЦПР (фінансово самостійного підрозділу), його розвиток. І за десять років роботи на посаді директора ЦПР, і під час роботи на сьогоднішній посаді та співпраці із меценатом Наталія Іванівна каже лише хороші слова на адресу Інглаба Валієва, адже до сьогоднішнього дня він так і залишається опорою та підтримкою Центру позашкільної роботи.

– Безвідмовний, щирий, добрий, він постійно надає допомогу ЦПР, виділяє кошти на інші господарчі потреби. Без його підтримки цей заклад просто перестане існувати, оскільки на його розвиток у бюджеті не вистачає коштів.
На наступну сесію міської ради Н. Падашуля знову готує рішення, яке визначить долю «домашньої» пекарні Інглаба Валієва.

Висловив підтримку підприємцеві і керівник Школи джур ЦПР Михайло Гладуш, адже небагато представників бізнесу чи влади роблять сьогодні такі щедрі внески дітям. Козачата мають змогу брати участь у всіляких змаганнях, і, в першу чергу, завдяки підтримці І. Валієва. Крім безпосередньо хлібобулочної продукції, діти отримують вагому фінансову допомогу.

Вервечка черги, що вишикувалася біля одного з кіосків Інглаба Валієва, підтверджує сказане вище. Люди, що спішать додому з роботи, із задоволенням купують смачні буханці із натуральних продуктів.

Олексій Іванович:
- Такого хліба у місті просто немає, нехай не ображаються інші виробники. А якщо хтось боїться конкуренції, то нехай вчаться працювати так, як цей підприємець. Що тут можна сказати – важко вижити в наш час чесним виробникам.

Катерина, молода мама:
- Після смачних пирогів моєї мами «валієвські» булочки – найкращі, і лише продукцію цього виробника я даю своєму синочкові. Що стосується хліба – то він надзвичайно смачний: не розсипається, не черствіє, а пахне так, як пахли у дитинстві буханці, які пекла моя бабуся у селі...

Ніна Георгіївна:
- Чому я купую саме цей хліб? Тому що смачний, саме такий, як у радянські часи по 16 копійок купували. Завжди свіжий, не черствіє, пахне справжнім пшеничним духом, навіщо ж забороняти підприємцеві працювати?

Юлія:
- Я давно купую цей хліб, він найсмачніший серед великої кількості хлібобулочних виробів, які пропонують нам інші виробники. Як я зрозуміла із газетної статті, підприємець може зупинити виробництво. Шкода, що деякі депутати міськради не враховують думки людей. Хочеться, щоб нас не позбавляли права вибору.


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Тамара Харківських. Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55