Культура в заручниках

Культура в заручниках


   5 сентября 2013     1346
Протистояння у Новомосковській міській раді, мабуть, досягло свого апогею. Адже останнє засідання депутатів під час XXXVIII сесії, яке відбулося 29 серпня, самі народні обранці назвали «добре поставленим шоу».

Вже на порозі будівлі міськради депутатів зустрічали представники культури міста, а саме – учасники театрального колективу «Муравейник» під керівництвом О. Калітієвської. Театральна молодь тримала в руках транспаранти із вимогою «Сцену – театру, Палац – місту». Вийти на вулицю вони були вимушені через винесений на розгляд радою проект рішення «Про передачу Палацу культури Металургів у комунальну власність м. Новомосковська». Разом із театралами «відбивати» в олігархів Палац культури для мешканців міста прийшли й представники ВО «Свобода».

Метою такого рішення є створення сприятливих умов національно-культурного розвитку, збереження національно-культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб громадян міста, вирішення питань, пов’язаних із затвердженням та розвитком базової мережі закладів культури відповідного рівня, а також реалізацією культурно-мистецьких проектів і здійснення державними закладами культури заходів, що фінансуються з державного або місцевого бюджету.

Проект рішення представив начальник управління культури та туризму міськвиконкому Віктор Шаликін, який навів дані державного соціального нормативу, за яким у місті з населенням близько 70 тис. чол. має бути не менш 2100 глядацьких місць, а у наявності є лише 1100. І це враховуючи 700 місць ПК Металургів, який на сьогодні знаходиться у державній власності міста і перебуває під наглядом Фонду держмайна України, але знаходиться на балансі у ПАТ «Інтерпайп НМТЗ».

Начальник управління культури послався на ст.5 Закону України «Про приватизацію» та на ст.20 ЗУ «Про культуру», які забороняють приватизацію закладів культури, що забезпечують виконання державних соціальних нормативів. Також було наведено декілька прикладів приватизації культурних закладів міста приватними структурами, через що управління культури втратило змогу використовувати їх за прямим призначенням. Серед таких: будинок культури за адресою: пл. Перемоги,17, який управління юстиції продало приватним власникам, або ж колишній кінотеатр «Авангард», приміщення якого було передано в оренду приватникам на 49 років в обмін на обіцянки відродити кінозал, але сьогодні він використовується в якості складу та ін.

Також розробниками проекту рішення було продемонстровано рішення Новомосковської міської ради 1999 року, в якому керівництво ПАТ «Інтерпайп НМТЗ» звернулося до міськради з проханням передати місту всі соціальні об’єкти, що перебували на той час на балансі заводу через погіршення фінансового становища підприємства. «Рішення тоді було прийнято, воно й досі є чинним, але виконується частково» – зазначив Віктор Шаликін. Крім того, за словами керівника культури, вони зверталися до керівництва заводу щодо розміщення своїх колективів у ПК Металургів, але отримали у відповідь аргумент: в ньому вже займається один народний колектив – гордість міста, і те, що у міському клубі культури (колишній БК ім. Кірова) займається 8 народних колективів, жодним чином не вплинуло на вирішення питання.

Наведені статистичні дані також були зрозумілими й обґрунтованими. Зі слів виступаючого, за декілька останніх років штатний розклад управління культури виріс більш як вдвічі і становить на сьогодні 42 працівники, а у Палаці культури Металургів раніше працювало 67 чоловік, проте зараз, мабуть, не більше 10. І це, підсумував Віктор Петрович, через те, що всіх керівників колективів було звільнено, і зараз вони вимушені оформлювати приватне підприємництво і збирати з дітей гроші за відвідування своїх гуртків.

Підтримали керівника й представники художньої самодіяльності, яких до міськради прийшло цього дня дуже багато.

У відповідь на сказане директор заводу Юрій Антипов навів головний, за його словами, аргумент – нібито в міському бюджеті немає коштів на утримання Палацу. Його слова також знайшли підтримку в залі як серед деяких колег-депутатів, так і серед запрошених представників громади. Проте більшість з присутніх не сприймала аргументи, наведені заводчанами, і їх виступи представники культури супроводжували надмірним шумом та вигуками «ганьба». Директор заводу заявив, що Палац культури Металургів будували заводчани, що сьогодні вже є ветеранами заводу, яким приділяється велика увага. На що міський голова Сергій Мороз відповів: «Ветерани не ваші, а наші – новомосковські!» На додачу головуючий зачитав документ із Фонду держмайна: «Палац культури Металургів як об’єкт соціально-культурного призначення не ввійшов до статутного капіталу ВАТ «Інтерпайп НМТЗ», і це означає, що держава не віддала його у приватну власність, тому він і так належить громаді».

Перед голосуванням з даного питання депутат Валерій Гребьонкін зробив заяву, в якій разом із групою депутатів-мажоритарників звернувся до колег із проханням підтримати проект рішення про передачу Палацу культури місту та через важливість цього питання провести голосування поіменно. Ці умови було підтримано і голосування нарешті відбулося, проте його результат виявився не на користь громаді міста. Підтримали проект рішення лише 20 депутатів (з 26 необхідних) з 35 присутніх на сесії. Міський голова Сергій Мороз зазначив, що тепер це питання буде вирішуватися у судовому порядку.

Аби мешканці міста знали, як вболівають за культуру їх обранці, публікуємо список депутатів і їхнє особисте ставлення до повернення ПК Металургів місту:

Проголосували «за»: Алексєєва Олена, Болкарьов Валентин, Воскобойник Олександр, Гончар Сергій, Гребьонкін Валерій, Дакова Тетяна, Загоруйко Олександр, Козлов Олександр, Коротич Світлана, Кузнєцов Володимир, Максименко Андрій, Матвієнко Леонід, Мірошник Олександр, Морозов Костянтин, Олійник Ігор, Піхотіна Любов, Поздняков Микола, Пузирь Костянтин, Соловйов Віталій, Мороз Сергій (міський голова).

Голосували «проти»: Антипов Юрій, Барсук Михайло, Березюк Михайло, Білий Іван, Білий Леонід, Бурлаков Володимир, Васін Віктор, Дюбін Євген, Кисельов Володимир, Коцюра Сергій, Мазур Борис (секретар міської ради), Нестеренко Любов, Савчук Микола, Сафарова Наталія.

Депутат Віталій Плахута під час голосування утримався.

Не були присутні на засіданні: Веремеєнко Едуард, Глущенко Анна, Головко Олександр, Єфіменко Андрій, Коба Олександр, Косова Антоніна, Крамаренко Віктор, Лєбєдєв Роман, Немиришин Петро, Пивоваров Сергій, Підодня Олександр, Полушко Ульяна, Сирцова Інна, Ульянов Костянтин, Шаркун Олександр, Шипко Аркадій.

Після оголошення результатів голосування про неприйняття рішення представники як культури, так і активу заводу залишили зал засідання.

Щодо економічної доцільності передачі Палацу культури Металургів громаді міста свій коментар надала начальник фінансового управління Тетяна Дакова: «По-перше, ми поки що нічого не приймаємо, а лише хочемо звернутися до Фонду держмайна із, так би мовити, заявою про наміри (готовність) прийняти у комунальну власність територіальної громади міста будівлю Палацу, а яку ми отримаємо відповідь – поки невідомо. По-друге, такі рішення не приймаються без досконалого вивчення економічної складової, яку в подальшому мала б визначити створена робоча група з числа спеціалістів. Заяви представників трубного заводу про те, що міський бюджет «не потягне» утримання такого об’єкту, не зовсім об’єктивні. Палац Металургів не лише витрачає кошти бюджету, а й має доходи в процесі своєї господарської діяльності , про що з боку трубників постійно та наполегливо замовчується. Дійсно, левова частина коштів йде на опалення будівлі – це близько 500 тис. грн. на рік. Але враховуючи, що зараз управління культури змушене сплачувати не менші кошти за оренду невеличкого залу і двох кімнат у Будинку культури колишнього міськпобуткомбінату, що знаходиться на пл.Перемоги,17, та обов’язкове відшкодування вартості комунальних послуг і енергоносіїв орендарями, які займають приміщення Палацу, ці кошти могли б відшкодувати витрати на опалення цілого Палацу Металургів. Винесення такого рішення обумовлене вимогами чинного законодавства і державних соціальних нормативів».


Вже при майже порожній залі депутати перейшли до обговорення проекту рішення про вихід в односторонньому порядку Новомосковської міської ради зі складу співзасновників газети «Новомосковська правда».

Під час обговорення слово взяв головний редактор видання Вадим Червоноштан. Посилаючись на ч.2 ст.20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації і пресу в Україні», він заявив, що порядок виходу зі складу співзасновників визначений у спосіб укладання додаткової письмової угоди між всіма учасниками. За його словами, рішення про укладання чи неукладання такої угоди має бути прийнято на загальних зборах трудового колективу. Такі збори було проведено при першій спробі міськради вийти зі складу співзасновників, про що є відповідний протокол засідання. Частина 3 вказаного закону передбачає – у разі виникнення спірних питань між учасниками вони розглядаються у судовому порядку.

Сергій Мороз нагадав, що прецедент існує – вихід зі складу співзасновників «Новомосковської правди» Новомосковської районної ради шляхом прийняття відповідного рішення.

Депутат Олександр Загоруйко роз’яснив колегам, що аби провести загальні збори трудового колективу газети, включаючи й представника міськради, депутати мають прийняти рішення про наміри виходу зі складу співзасновників, адже рада – це не одна конкретна людина. На що редактор заперечив, що у 2009 році міською радою було прийнято рішення про те, що її інтереси, як співзасновника, може представляти секретар міськради. У відповідь депутат пояснив, що представник має представляти інтереси ради, визначені рішенням більшості депутатів. Тож провести загальні збори і укласти додаткову письмову угоду можна лише за наявності відповідного рішення депутатів.

Нагадаємо, що ситуація виникла не сьогодні. Вже не вперше міський голова Сергій Мороз виносить на сесії міськради питання щодо звіту головного редактора газети «Новомосковська правда» про фінансову діяльність видання. Парадокс ситуації полягає в тім, що газета фінансується міською радою з міського бюджету і її керівництво має звітувати про фінансові результати своєї роботи щоквартально, але вже декілька років цього не відбувається. Тобто бюджетні кошти витрачаються безконтрольно.

За видання вступився секретар міськради Борис Мазур, який запропонував надати головному редактору можливість відзвітувати перед депутатами на найближчій депутатській комісії про фінансову діяльність газети, обґрунтувавши ситуацію, що склалася, ненаданням міським головою можливості для такого звіту. На що отримав відповідь від Сергія Мороза, що звіту немає ані за 2012 рік, ані за перше півріччя 2013 року. Підтримала міського голову депутат Світлана Коротич, запитавши в головного редактора, чому він так тримається за раду, якщо останні півтора роки працює виключно проти влади? У свою чергу, Вадим Червоноштан відповів, що подібні звинувачення не мають під собою підґрунтя і що редакційна політика газети є об’єктивною. Також він повідомив, що звітувати про використання коштів по програмі фінансової підтримки газети згідно з порядком розробки програм у м. Новомосковську має структурний підрозділ міськвиконкому, який за це відповідає.

Крім того, являючись співзасновником (співвласником) друкованого видання «Новомосковська правда», міська рада має повне право безкоштовно розміщувати свої матеріали, в тому числі й обов’язкові офіційні звіти депутатів про депутатську діяльність. Проте депутати скаржаться, що не мають такої можливості та змушені платити за це власні кошти.

Так, депутат-мажоритарник Андрій Максименко звинуватив головного редактора в тому, що на шпальтах його газети постійно друкується обмежене коло осіб. Також депутат запитав, чи всі матеріали, що друкуються у «Новомосковській правді», оплачуються? За приклад він взяв постійну присутність на сторінках видання секретаря міськради Бориса Мазура. На що отримав відповідь, що Борис Васильович свої фінансові вливання в редакцію здійснює шляхом підписання газети на суму, визначену головним редактором.

Після палкої дискусії депутати перейшли до голосування, але для прийняття рішення голосів забракло.

Цього дня депутати заслухали звіт за перше півріччя 2013 року начальника Новомосковської міліції Миколи Гавриленка. Після того, як Микола Іванович зачитав показники щодо скоєних та розкритих злочинів на території міста і району, на нього посипалася ціла купа запитань. Найобговорюванішим виявилося питання стихійної торгівлі на вулицях міста.

Присутня на засіданні депутат обласної ради Катерина Відякіна звинуватила головного міліціонера Новомосковська у «надлишковій запопадливості». За її словами, цього року новомосковці зібрали щедрий врожай та повинні мати можливість реалізувати свою продукцію у зручний для них спосіб. Проте правоохоронці лише заважають цьому і займаються лише складанням протоколів про порушників правил торгівлі. Не сприяють вирішенню ситуації й безкінечні маніпуляції щодо перенесення центрального ринку.

На свій захист підполковник Гавриленко заявив, що міліція повинна лише охороняти громадський порядок, а ті працівники, що змушені займатися наведенням порядку зі стихійною торгівлею, могли б розкривати злочини чи патрулювати місто, але міська влада перекладає на міліцію не властиві їй функції.

По закінченню сесії позафракційний депутат Костянтин Пузирь у розмові з журналістами зазначив: «Депутати VI скликання систематично порушують чинне законодавство, фактично не виконуючи свої функції у міській раді. Таку раду потрібно розпустити!»

Андрій Александрович


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55