Вічна пам’ять!

Вічна пам’ять!


   21 ноября 2013     3096
З болем, тугою і сумом повідомляємо, що 11 листопада 2013 року на 81-му році життя відійшов у вічність найактивніший, найвідповідальніший член Товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка, знана та шанована у м. Новомосковську людина – Михайло Кирилович Шевельов.

Діти втратили рідного батька, онуки – дідуся, а друзі – патріота України, борця за справедливість і незалежність рідної держави.

Родом Михайло Кирилович із Василівки, що на Дніпропетровщині. Батько шив чоботи, навчив цьому і своїх трьох синів. Вижили під час Голодомору 1933 року, дочекалися батька з війни. Після війни родина переїхала у Трускавець. Там Михайло навчався у школі №1, був старанним учнем і активним учасником художньої самодіяльності.

У 1950 році Михайла, учня 9 класу, було заарештовано за участь у вивішуванні жовто-блакитного прапора, за носіння вишиванки, читання «Кобзаря», за спілкування українською мовою... А найбільше постраждав за те, що у листі до родича цікавився, чому у Східній Україні селяни повирубували плодові дерева, що не підписав звинувачення НКВС на свого батька, що шив чоботи бандерівцям.

Пережив Михайло муки і тортури в Дрогобицькій тюрмі. За ст. 54-10 його було засуджено і відправлено на 10 років на заслання на каторжні роботи в Ангарськ. Козацький дух і українська пісня врятували його від смерті. У 1954 році Михайла було звільнено, а реабілітовано у 1991 р. Він був делегатом 5-и з’їздів ВУТ «Просвіта» у Києві. Йому тиснули руку Олесь Гончар, Євген Гуцало, Дмитро Павличко, Павло Мовчан.

Про все пережите в сталінсько-беріївські часи Михайло Шевельов описав у повісті «Ув’язнена юність» (Дніпропетровськ, «Січ», 1993р.). Книгу було перевидано в 2011 році у Львові (вид-во «Світ дитини») на кошти «Комітету Оборони Прав Людини» (Сідней, Австралія). Там мешкає донька Михайла Кириловича.

Довгий час Михайло Шевельов очолював у Новомосковську товариство політв’язнів і репресованих. Рік тому поховав дружину.

Після повернення із заслання Михайлу вдалося закінчити вечірню школу в Новомосковську, Дніпропетровський металургійний інститут. Працював на Новомосковському трубному заводі.

Михайло Кирилович Шевельов був одним із перших організаторів товариства шанувальників рідної мови, пізніше товариства «Просвіта».

Михайло Кирилович був активним учасником художньої самодіяльності трубного заводу, Палацу Металургів. З повагою його згадують хористи. Для нього хор – це віконечко для душі. Йому пісня врятувала життя. Ще перебуваючи в концтаборах, він у «захалявну книжечку» зібрав пісні, які співали засланці на нарах. У 1998 році за допомоги керівника хору В. Громова пісні було покладено на ноти і було видано збірник «Ув’язнені пісні України».

Втрата М. Шевельова є непоправною і важкою. Сум і біль переповнюють серце.

Вічна і світла пам’ять Михайлові Кириловичу Шевельову!

Рідні, друзі, однодумці


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55