Таємниця сучасного світу

Таємниця сучасного світу


   13 февраля 2014     1101
Чи чули ви про те , що сталося 20 жовтня 2012 року в Ісландії? Напевно, ні. Знаєте, чому ви нічого не чули ? Тому що 20 жовтня в Ісландії відбулася революція – абсолютно мирна, але від цього не менш революційна, ніж інші. Яка одночасно показала, як «небезпечно», коли «демократичні процедури», про які так люблять говорити ліберали, контролюються більшістю, а не меншістю, як звичайно.

Саме тому показовий приклад Ісландії замовчується світовими ЗМІ, а точніше – буквально ховається – тому що останнє, чого можновладці всього світу хотіли б, щоб приклад Ісландії став дійсно прикладом для інших країн. Але все по порядку.

20 жовтня 2012 року в Ісландії пройшов референдум, на якому було прийнято нову Конституцію. Цей референдум – завершальний акорд у боротьбі, яку вів народ Ісландії з 2008 р., коли ісландці несподівано дізналися, що в результаті фінансової кризи їхня країна в буквальному сенсі збанкрутувала.

Несподівано це було тому, що сталося після 5 років процвітання, забезпеченого «найефективнішою» неоліберальною економікою. Вона була побудована на тому, що в 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони практикували онлайн-банкінг, який при мінімальних витратах дає відносно високу прибутковість.

І, дійсно, ісландські банки залучили безліч дрібних британських і голандських інвесторів – і все йшло краще нікуди, і економіка (з неоліберальної точки зору) зростала... Але був один нюанс: чим більше залучалося інвестицій – тим швидше зростав і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200% ЗНБ, а в 2007 році становив уже 900%. Світова фінансова криза 2008 року стала для «процвітаючої» економіки Ісландії смертельним ударом. Три головних ісландських банки: Landbanki, Kapthing і Glitnir, – лопнули і були націоналізовані, а крона втратила 85 % вартості по відношенню до євро. І в кінці року Ісландія оголосила про банкрутство.

І тут настав час згадати про те, що Ісландія – демократична країна. Але спочатку ісландці вирішили спертися на «звичайну» представницьку демократію. Через кілька місяців після краху банків ісландці вийшли на вулиці, протестуючи проти банкірів, які стали причиною кризи, і неосвічених політиків, які допустили її розвиток. Протести і заворушення, зрештою, змусили уряд піти у відставку.

Вибори пройшли в квітні 2009 року, за їх результатами до влади прийшла ліва коаліція, яка, з одного боку, відразу ж засудила неоліберальну економічну систему, а з іншого боку – відразу ж здалася вимогам Світового банку та країн Євросоюзу погасити борги ісландських банків у загальній складності на три з половиною мільярди євро. Це означало, що кожен житель Ісландії протягом п'ятнадцяти років мав би щомісяця платити 100 євро, аби погасити борги одних приватних осіб ( власників банків) перед іншими приватними особами.

Це було вже занадто навіть для спокійних ісландців . І призвело до зовсім екстраординарних подій. Ідея, що громадяни мають платити за помилки приватних фінансистів, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб погасити приватні борги, виявилася настільки неприйнятною, що породила нову хвилю масових протестів, які буквально змусили керівників Ісландії перейти на бік більшості населення. В результаті Президент Олафур Рагнар Грімссон відмовився ратифікувати вже прийнятий парламентом закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився провести референдум.

Пішла дуже характерна для «вільного світу» реакція міжнародного співтовариства – на Ісландію чинився безпрецедентний тиск . Великобританія і Голандія погрожували, – у разі відмови від виплати боргів ісландських банків своїм громадянам, – суворими економічними санкціями, аж до повної ізоляції Ісландії. МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Але ісландці не піддалися тиску, а Президент Гріммсон висловився так: « Нам казали, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті».

Референдум було проведено у березні 2010 р. На ньому ісландці вирішили не повертати кошти іноземним кредиторам – Великобританії та Нідерландам – 93% учасників голосування висловилися проти виплати банківських боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але ісландців вже було не зупинити. За підтримки громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сигурдур Ейнарссон, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни .

Але й це було ще не все. Ісландці не зупинилися на досягнутому – було прийнято рішення прийняти нову Конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей. При цьому ісландці захотіли написати нову Конституцію самі, всі разом. І це вдалося! Проект Основного закону писали 950 простих громадян, обраних довільно (за лотерейною системою) членами Національної Асамблеї в 2010 р.

Щоб доопрацювати нову Конституцію, народ Ісландії обрав (уже на виборах) Конституційну раду, до якої увійшли 25 громадян. Прості люди: рибалки, фермери, лікарі, домогосподарки – були обрані з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, кожного з яких рекомендували як мінімум 30 громадян.

І, як пише російський «демократичний» журналіст Павло Пряніков у статті з характерною назвою «Кожна кухарка може написати Конституцію»: «Особливо підкреслимо, що ніхто в Ісландії не обурювався, що неможливо прочитати 522 біографії людини та їх політичні програми, а також розібратися в виборчому бюлетені, в який занесено прізвища такої величезної кількості людей».

Далі почалася доробка тексту Конституції та конституційних законів. Процитуємо того ж П. Прянікова: «Ну а далі Рада використовувала систему краудсорсинга – доступу всіх людей до своєї роботи. Пропозиції громадян збиралися через «Фейсбук», «Твіттер» і навіть «Ютуб». Всього від простих ісландців надійшло 3600 коментарів до роботи Ради і 370 поправок до Конституції. Щотижня Рада публікувала в інтернеті нові статті для громадського обговорення. Через два чи три тижні, після перегляду пропозицій від громадськості та експертів, Рада опублікувала фінальну версію статей, які потім обговорювалися ще раз. Крім того, члени Ради декілька разів на тиждень записували розповідь про свою роботу і викладали її на «Ютуб», а їх засідання можна було дивитися у прямій трансляції в інтернеті. В кінці роботи всі 25 членів Ради проголосували за закінчення роботи над Основним законом. «Ми, люди Ісландії, бажаємо створити справедливе суспільство, де кожен з нас буде мати рівне місце за спільним столом», – такими словами починається Конституція».

У коментарях члени Конституційної ради визнають, що в перекладі на іноземні мови перша фраза Конституції звучить трохи кострубато, проте, на їх думку, вона зрозуміла кожному ісландцеві й найкраще відображає прагнення створити рівні можливості для всіх. Згідно з проектом Конституції, природні ресурси острова знаходяться виключно в суспільній власності. Особливий інтерес викликає стаття під назвою «Відкрита інформація і правдивість», яка зобов'язує уряд тримати у відкритому доступі всі робочі документи, якщо вони не є державною таємницею. Також Конституція зобов'язує владу працювати на благо не тільки людини, але і Землі та біосфери. Окрема стаття закріплює права тварин.

У новаторському документі знайшлося місце і для вельми архаїчної норми , виключеної з більшості європейських Конституцій. Так, Євангелічно-лютеранська церква Ісландії зберігає державний статус.

Тут варто відзначити один істотний для подальшого розвитку подій нюанс. Конституційна рада за своїм складом виявилася, як прийнято тепер говорити, «євросоціалістичною». І не через те, що більшість ісландців дотримуються лівих поглядів, а через недалекоглядну поведінку ісландських правих: раніше були при владі « Прогресивна партія» і « Партія Незалежності », які закликали своїх прихильників бойкотувати вибори Конституційної ради і роботу над Конституцією, і їхні виборці так і вчинили. В результаті і в самій Раді, і в тексті нової Конституції вплив правих і консерваторів виявився мінімальним.

Таким чином, в результаті сукупної дії як об'єктивних , так і суб'єктивних факторів більшість несподівано виявилася господарем становища – і в Конституційній раді, і серед учасників розробки Конституції, і серед голосуючих на референдумі. І результат настільки «перевершив очікування», що ось уже більше трьох років провідні світові ЗМІ красномовно мовчать про підсумки ісландського всенародного референдуму, на якому проект Конституції схвалили понад 80% ісландців при явці в 66%.

Варто було допустити більшість до розробки та прийняття Конституції та конституційних законів, як замість приватизації як панацеї від усіх бід економіки «вийшла» націоналізація ресурсів, замість держтаємниці – відкритість, замість строго представницької демократії – елементи прямої демократії .

І не дай бог (з точки зору неоліберальних урядів усього світу) прикладом Ісландії підуть інші країни. Адже сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектору є єдиним рішенням. Те ж саме говорять італійцям, іспанцям і португальцям...

А що якщо вони наслідуватимуть приклад ісландців ? Страшно подумати ...

Саме тому ми нічого не знали про ісландський референдум – світові ЗМІ роблять вигляд, що нічого не сталося. Адже ЗМІ, як і уряди, як і парламенти, теж представляють інтереси правлячого класу, якому в будь-якій країні ой як невигідно, щоб більшість була допущена до керування.

Але для всіх тих, кому ближче інтереси більшості та кому небайдужа справжня демократія, ісландська історія – це урок. Урок організованої більшості. Прямої демократії. Реального здійснення прав більшості. Народної законотворчості та народного самоврядування. Всього того, без чого справжня демократія неможлива в принципі.

http://worldcrisis.ru/


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 2)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Новомосковский информационный портал

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55