Нашим депутатам іти на подібний подвиг не треба, в місті чинне рішення міської ради № 329 від 07.06.2007 р. «Про визначення меж режиму роботи підприємств торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг у місті Новомосковськ», відповідно до якого всі магазини мають працювати в межах 7.00-22.00. А попри те, не лише продмаги, маркети і супермаркети, а й кіоски торгують цілодобово. Ясна річ, не за хлібом ходять туди опівночі чи ближче до світанку наші містяни, найбільшим попитом користується спиртне, воно, можна сказати, ллється рікою, його хлебчуть практично не відходячи від прилавків, тут же й розважаються, загиджуючи територію і під`їзди будинків, не даючи спокійно відпочивати мешканцям.

Що далі, то більше стає магазинів-порушників. Пройдіться хоча б Радянською, на більшості продовольчих магазинів красуються таблички з написом «Цілодобово». На одних скромненькі, ледве помітні, на інших – мало не на весь фасад, щоб здалеку було видно. Я не була прихильницею колишньої міської влади, більше того, належала до тих, кому тодішній міський голова руки не подавав. Але тоді лише одиниці насмілювалися вести несанкціоновану торгівлю. І, як стверджували злі язики, були то наближені до влади чи обласкані нею люди. Були й випадки різкої відсічі порушникам. Ще на пам`яті ситуація з «Великою ложкою» на Радянський, 19-А. Після переходу на денно-вечірній графік роботи вона швиденько стала нерентабельною і «наказала довго жити».

Правда, у тому ошатному і новому будинку живуть та й жили люди небідні і доволі впливові. Не те, що «дрібнота»-сусіди маркету «Новомосковський», «Рубіну»… Ті ж злі язики твердять (і їм доводиться вірити, бо власники магазинів «зашифровані» надійно), що торговельному свавіллю сприяють і депутати міськради, частина з яких певною мірою причетна до торговельного бізнесу і відстоюють його інтереси. Хоча мало б бути навпаки, адже покликані служити народу. Але «своя сорочка ближча до тіла», тож із виконавчої влади вони не питають, а та чи не може, чи не хоче засукувати рукави і братися до діла. А між тим на Новомосковськ боляче дивитися: місто – суцільний ринок, хто де хоче, там і торгує. Борються ж лише із бабусями, які винесли кілограм-другий городини з власної дачі чи городу, щоб уторгувати на хліб чи доточити кілька гривень до комунальних платежів. Мало не щодня спостерігаю, як дільничний міліціонер, а іноді в супроводі колег, розганяє бабусь з-під вікон маркету «Новомосковський», складає якісь папери. Щойно рейд закінчується, бабусі зі своїм крамом тут як тут. Ідуть такі собі бої з перемінним успіхом, я б сказала, без перспективи на перемогу, бо є попит, є і пропозиція. В цивілізованих країнах у нових мікрорайонах навіть пішохідні доріжки прокладають після того, як їх протопчуть мешканці, а в нас під ногами торгують – і влада не знає, як тому зарадити. А чому б не запитати мешканців міста?

Але хіба тільки містян не хочуть чути? Є ж науково обґрунтовані норми торговельної площі на тисячу населення, є врешті-решт здоровий глузд. Вже давно в Новомосковську немає черг ні за харчами, ні за крамом. Більше того, продавці мало не за поли хапають, коли заходиш у магазин. Є й порожні торговельні заклади, на яких місяцями висять оголошення про здачу в оренду. І разом з тим ведеться будівництво нових, назвати котрі закладами торгівлі язик не повертається. Та ще й якими темпами! За прикладами далеко ходити не треба. Типова картина: росло собі розкішне дерево, давало у спеку тінь. Одного дня його спиляли, коріння викорчували, наступного – місце розрівняли і пісочком посипали, а третього – почали будівництво.

Так і хочеться сказати: кидай, місто, торгувати, вже нічим здачу давати, і берися за створення справжніх робочих місць. Адже ні для кого не секрет, що сьогодні Новомосковськ живе чи животіє, то вже кому що більше до смаку, за рахунок пенсіонерів і тих, хто працює в Дніпропетровську. Подивіться, які вервечки автомобілів, мікроавтобусів і автобусів тягнуться зранку до обласного центру, а ввечері – назад, перевозять вони переважно молодих, розумних, освічених і висококваліфікованих, котрим нема місця в рідному місті і які за великим рахунком працюють хай і не на закордоння, але на нерідний їм мегаполіс. І цим людям не до вештання нічними магазинами і генделиками, вони хочуть у тиші відпочити, набратися сил для наступного робочого дня. Отже про цілодобове функціонування магазинів можна буде говорити тільки після того, як запрацюють нові промислові виробництва та ще й разом з існуючими у три зміни. А поки що в такій торгівлі потреби немає, від неї лише шкода. І якщо нинішній владі замало вже згаданого загальнообов`язкового рішення міськради, то мешканці міста, у яких сусіди цілодобові магазини, готові поставити свої підписи під зверненням до депутатів про заборону торгівлі в нічний час. Думаю, не лишаться осторонь і ті, кому в печінках сидять люки без кришок, підвали без каналізаційних труб, німі телефони і радіоточки, хто боїться вийти навіть за нагальної потреби в темну пору на вулицю.