Борис Колесніков: «Ми повинні вбити схеми оптимізації податків. І в цьому суть Податкового кодексу»

Борис Колесніков: «Ми повинні вбити схеми оптимізації податків. І в цьому суть Податкового кодексу»


   6 сентября 2010     3392
Післясмак від першого варіанта Податкового кодексу залишився такий: адміністрування колосально посилилося; бідні заплатять за багатих; Податковий кодекс є в кращому разі тюнінгом податкової системи, не ставши очікуваною мірою інструментом розвитку і творення.

Група, котра готує ПК до другого читання, напрацьовує дещо іншу філософію документа. Формально команду очолює перший віце-прем’єр Андрій Клюєв. Однак саме на столі віце-прем’єра Бориса Колеснікова здійснюється операція з «пересадки» напрацьованих «органів» у тіло кодексу. Як це відбувається, і які ідеї витають у податковій атмосфері? Із цього запитання почалася наша розмова з віце-прем’єром з питань Євро-2012 Борисом КОЛЕСНІКОВИМ.

— Почнімо з кінця. Чий буде кодекс — Колеснікова, Клюєва, Тігіпка, чи це буде мікс?
На жаль чи на щастя, Кабінет міністрів — не «Фабрика зірок» і не конкурс «Україна має талант». Кодекс буде один, і його фундаментом буде програма президента «Україна — для людей». Але будь-які здорові ідеї вітаються. Будь-які.

Головна помилка української влади 1992—1994 років у тому, що на країну з перехідною, по суті справи, плановою економікою ми перенесли сучасну європейську (котра, як ви знаєте, складніша за американську) систему оподаткування. Чим завдали колосального удару по економіці незалежної України.

Адже як було раніше, за Горбачова? Закон про кооперацію в СРСР: 13% — прибутковий податок, 10% — податок на прибуток кооперативів. У країні не було жодної контори, котра обготівковувала. Навіщо обготівковувати щось, коли за 10% можна мати чистий прибуток, а за 13 — вивести його в живі гроші?

Друга помилка — керівники підприємств, починаючи з 1992—1994 років, замість адаптації до ринкових умов змушені були думати про відносини з податковою інспекцією. Це взагалі фатальна помилка нашої країни, і її потрібно негайно виправляти.

Ми повинні йти до західноєвропейської моделі оподаткування. Але той шлях, який Західна Європа пройшла з 1945-го по 2010-й, пройти за п’ять років, а не за 65. Тому що якби Західна Європа розвивалася з 1945-го за тими законами, що Україна в 90-х, вона зараз нагадувала б пустелю Гобі.

Тепер щодо самого кодексу. Я вже сказав, що варіант буде один. Що стосується мінфінівського варіанта, який було прийнято в першому читанні, то він був далеко не найкращим. Я не чув жодного позитивного відгуку.

— Мінфін і податкова й досі залишаються провідними інстанціями в підготовці Податкового кодексу?
— Якщо так буде, то, за великим рахунком, нічого хорошого не вийде. Не тому що там сидять неспеціалісти. Зрештою, податкова — це департамент Мінфіну, а Мінфін — департамент уряду. Просто відчувається відсутність стратегічного економічного бачення.
Економічна стратегія має враховувати думку абсолютно всіх платників податків, у тому числі простого українця, з якого беруть податок з доходів фізосіб. Його думка така ж важлива, як і представника великого бізнесу. І він має бути впевнений, що його податки ефективно витрачаються. Звісно, не треба бути романтиками: будь-який бізнес намагається сплатити податків менше. Це догма західного світу. Наша країна в «капіталістичній сім’ї» ще новачок, зате у нас — найгеніальніші схеми уникання від сплати податків! Таких масштабів ніде у світі нема — спроби ухиляння жорстко припиняються.
Наше завдання — не налякати бізнес, а створити максимально комфортні податкові умови для кожного сегмента. Водночас, хоча я далеко не фанат Мінфіну, потрібно пам’ятати, що у нього є щомісячні зобов’язання: платити зарплату вчителям, лікарям, допомагати Пенсійному фонду, в якому бракує грошей. Тому фантазувати можна. Але є зобов’язання.
Дуже вагоме і зрозуміле слово мав сказати економічний блок уряду. Але не сказав. Я в жодному разі не хочу звинувачувати когось конкретно. Це загальна відповідальність, у тому числі й моя.

Щоб іти швидко, потрібно приймати сміливі рішення. У програмі президента вони закладені. Ставляться наріжним каменем зміни щодо податку на прибуток, найбільш конкурентного податку в Східній Європі. Ставка в 19% — як старт, щоб не втратити доходів бюджету. І щороку — по відсотку вниз, до 16%. Це — найнижча ставка податку в Європі, крім Болгарії та Кіпру.

Другий важливий пункт у програмі президента — це нульова ставка податку на прибуток для малого бізнесу. На п’ять років. Малий бізнес п’ять років матиме можливість вкладати гроші в розвиток свого виробництва, не сплачуючи податку. Звісно, потрібно зробити чіткий перелік того, що вважається малим бізнесом.

Це всі види ресторанного бізнесу, кафе, без поділу на дорогі й дешеві. Нуль податку на прибуток — розвивайтеся і будуйтеся! Затребуваність громадського харчування у нас сміховинна навіть порівняно з Москвою, не кажучи вже про розвинений західний світ.
Безумовно, для всіх пралень, хімчисток, перукарень, інших підприємств побутового обслуговування, таксі — нуль податку на прибуток. Більші перевезення мають обкладатися податком нарівні з муніципальними.

— А IT-компанії?
— Це питання ми поки винесли за дужки. У принципі, це великий ринок, ми повинні дати йому розвинутися, легалізувати свою діяльність і теж на п’ять років звільнити від податку на прибуток. Хоча можливими є 19% податку на прибуток і нульова ставка ПДВ.
Тут також виникає питання про податок на дивіденди. Планується 5%. Що дає змогу будь-якому підприємцю за 19+5% отримати у своє розпорядження гроші. Такого в історії нашої країни з 1991 року не було.


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Юлія МОСТОВА, Наталія ЯЦЕНКО, газета «Дзеркало тижня»

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55