Сергiй Мороз:

Сергiй Мороз: "З’явився шанс для оздоровлення ситуації у місті. "


   26 мая 2012     1761
Ефектом розірваної бомби, яка збурила медіапростір не лише в Новомосковську, але й далеко за його межами, став вступ міського голови Новомосковська Сергія Мороза до лав Партії регіонів.

«Останній із Могікан», єдиний безпартійний на Дніпропетровщині, і мало не на всій правобережній Україні, мер зробив неочікуваний крок. Півтори роки нікому не вдавалося зламати його. Витримка і вміння тримати удар викликали повагу навіть у його ворогів. Місто – в повному здивуванні. Діапазон реакцій на цю подію надзвичайно великий: від традиційного звинувачення в зрадництві і «тушканізації» до возвеличення подвигу політичного мучеництва, принесення себе в жертву заради суспільної злагоди у місті. В будь-якому випадку всім – і противникам, і симпатикам мера хотілося б знати власну думку С. Мороза, причини, які підштовхнули його до цього вчинку. Проте мер протягом тижня жодних коментарів з цього приводу не давав.

- Сергію Анатолійовичу, Ваш вступ до лав ПР не коментував, мабуть, тільки лінивий. Не сказали жодного слова для місцевої преси тільки Ви. За Станіславським, тримали паузу?
- Просто хотілося, щоб трохи осіла піна. Надто багато було галасу навколо. Будь-які раціональні доводи потонули б у ньому. Корисно було спостерігати осторонь за цим процесом.

- І щось цікаве побачили для себе?
- Так, є цікаве спостереження. Більше всіх і голосніше всіх кричали про зрадництво саме ті політичні кон’юнктурщики, хто побував не в одній партії. Якщо вже кидати каміння, то лише тим, хто без гріха…

- І все ж по місту пішли чутки, що Ви це зробили під шаленим тиском, що до Вас навіть застосовували тортури?
- Ніхто на мене ніякого тиску не чинив. Скажу відверто, вибір для мене був непростим. Більше того, я його вважаю надзвичайно відповідальним. Наведу свої аргументи. Їх три. По-перше, ні для кого в місті, хто хоч якось спостерігає за перебігом подій, не є секретом, що останні дві сесії міської ради продемонстрували, – робота Новомосковської міської ради практично паралізована, протистояння депутатської більшості і мера завело місто в глухий кут. Стінка на стінку – справжній боксерський клінч. Рішення, які повинні були прийматися в інтересах мешканців міста, практично були заблоковані. Напередодні сесії на одному із сайтів читаю: «Завтра на сесси сойдутся в схватке большинство с мэром. Это зрелище нужно не пропустить». Мало не запрошують робити ставки! Ви вважаєте це нормальним?

- Ну ще Цезар сказав, що народу потрібні хліб і видовища…
- Але видовища не повинні відбуватися на шкоду хлібу, тим більш не замінювати його. Рада існує для прийняття рішень, а не для шоу. А у нас в раді між депутатами змагання – хто зробить шоу «покруче». Результат – як у байці Крилова про лебедя, щуку і рака. Тільки, на жаль, возом, який і нині там, у цьому випадку є Новомосковськ із його мешканцями. Енергія, яку народні обранці могли б використати більш конструктивно, спрямовувалась в нікуди. А тим часом під прикриттям завіси диму від депутатських баталій певна група осіб без сорому і оглядки на закон вирішувала свої власні справи, не переймаючись при цьому вибором політичних кольорів. Для них головне – правильно вибудувати протистояння: мер – депутати, а там можна ловити рибу в каламутній воді. Ясно, що ці люди не зацікавлені в згуртованості ради. Їх головний принцип – розділяй і володарюй. Мені ж, меру Новомосковська, потрібно, щоб відбувалися позитивні зрушення в розвитку нашого міста. Досягти цього можна тільки об’єднавши зусилля всіх конструктивних сил. Зробити сьогодні це можливо у нашому місті лише навколо Партії регіонів. У Вас є інша альтернативна партія для об’єднавчого процесу в Новомосковську? Нарешті з’явився шанс для оздоровлення ситуації у місті.

- Тобто пожертвували власними принципами заради політичної доцільності?
- Політика, як відомо, – мистецтво можливого. Мої ж власні принципи ґрунтуються, перш за все, на християнських заповідях. В них вся мудрість. Тому найгірший компроміс краще хорошої війни. Навіть в Євангелії Христос говорив, «якщо царство розділиться саме у собі, не зможе встояти те царство, і якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти той дім». Нам потрібно, щоб наш спільний дім – Новомосковськ – стояв міцно на ногах.

- Ви навели фразу Бісмарка щодо політики як мистецтва можливого. Хотілося б у Вас запитати, чи згодні Ви із висловом іншого великого політика Шарля де Голля, який сказав: «В політиці доводиться зраджувати свою країну або своїх виборців. Я вибираю друге»…?
- Я не президент Франції, я мер Новомосковська, і думаю про мешканців свого міста. І я знаю, що людей, які приходять до мене щодня, менш за все цікавить, яка політична ідеологія мера. Але я знаю, чого вони точно не пробачать меру – це відключене тепло, холодні батареї, дахи шкіл, що протікають, тощо.

- Ви навели два аргументи щодо пояснення Вашого вступу в ПР, а в чому полягає третій?
- Ні для кого не було секретом, що навіть будучи ще безпартійним мером, я весь час підтримував програми і дії губернатора О. Вілкула і заявляв про це публічно. Тому що це дійсно людина реальних справ, яка має великий авторитет і в області, і за її межами. Ви можете поставити поряд із ним рівноважну фігуру? Ні? Я теж. І головним для мене є те, що робота в команді Вілкула приносить реальні результати для людей. Так, нарешті за останні роки з’явилася реальна можливість зберегти наш багатостраждальний Свято-Троїцький Собор. Із державного бюджету виділено перші 9 мільйонів гривень на його реконструкцію. І це результат спільних зусиль. Перш за все, губернатора області Олександра Вілкула, який постійно лобіював процес збереження нашої національної святині, по-друге, народного депутата України М. Солошенка, який теж неодноразово опікувався проблемою Собору в Кабміні, по-третє, місцевої влади (так, перший заступник О. Козлов днював і ночував у Києві, вирішуючи питання вчасного проведення експертизи, виготовлення проектної документації). Собор буде жити, і це головне! Наші нащадки будуть оцінювати нас саме за такі справи, а не за те, що ми були праві, ліві, сині чи червоні.

- До речі, про нащадків... Правда, що буквально за годину перед тим, як Вам О. Вілкул вручив партійний квиток, у Вас народився другий онук?
- Правда.

- А як назвали?
- Олександр, Сашко…

- На честь губернатора Олександра Вілкула?
- Називала онука невістка Аня на честь свого чоловіка, теж Олександра. Так що буде Сан Саничем.

- Ну тож нехай Ваш онук Сашко – двічі захисник, росте щасливим на радість всім людям!


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

О. Бугай

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55