Як звільнити депутатів

Як звільнити депутатів


   11 августа 2012     1465
Якщо партії та депутатів в Україні будуть обирати не за рекламні кампанії та подачки під час виборів, а за реальні справи, Верховна Рада відразу зміниться більш ніж наполовину. И в значно кращий бік.

Після того, як громадянський рух ЧЕСНО закінчив своє масштабне дослідження мешканців будівлі ВР, виявилось те, про що давно всі здогадувались: більшість депутатів українського парламенту не виконують свої службові обов’язки і навіть не дотримуються законів. У будь-якій компанії чи корпорації це загрожувало б у кращому разі звільненням. Народні ж обранці часто нагороджуються переобранням на посаду з попередніми повноваженнями. Чому? Давайте по черзі.

Оцінка депутатської діяльності рухом ЧЕСНО проводилась за шістьма цілком вимірюваними критеріями: чи ходив на роботу, чи голосував особисто, чи показав декларацію, чи не зрадив волі виборців і став «тушкою», чи замішаний у корупції та інших правопорушеннях. Все це дає розуміння базових речей – як депутати ставляться до своєї роботи і чи розуміють суть законів, які самі приймають і чи відповідають їм.

Коли закони порушують люди, котрі їх пишуть та приймають, чи варто чекати, що їх будуть дотримуватися інші? Політична еліта має показувати суспільству приклад. І результати проведеного дослідження яскраво демонструють, який приклад подають українські політичні еліти.

Виявилось, що із 450 депутатів 233 пропустили більше чверті засідань парламенту, тобто просто не ходили на роботу, за виконання котрої ми, виборці, їм платили. 372 депутати приховали свої декларації, або їх розкішний спосіб життя, м’яко кажучи, не відповідає задекларованому. З 450 депутатів 49 – більш ніж кожний десятий – перейшли до інших фракцій, тобто почали займатися не тим, на що їх уповноважили люди, які за них проголосували. Також з’ясувалося, що 197 обранців або замішані в корупційних історіях, або зловживають витратами державних коштів на власні потреби. І, нарешті, 419 із 450 депутатів порушили Конституцію країни, передавши свої картки для голосування іншим людям – нечувана, до речі, у закордонних парламентах забавка.

У парламенті виявилося лише 3 депутати, які відповідають всім шести критеріям: Микола Томенко, Олександр Гудима та Володимир Лановий, котрий став депутатом лише два місяці тому...

Виникає питання: чи може виконувати свої функції орган влади, більша частина членів якого регулярно ігнорують засідання або постійно, з легкістю порушують закон? Мабуть, ні. До того ж, вся ця величезна лобістська машина існує на гроші платників податків і коштує їм більше 1 млрд. гривень щорічно.

Ми довго чекали змін «зверху». Потім поступово прийшло розуміння, що реальні зміни мають відбуватися також і «знизу». Нова якість в політиці не виникне сама по собі. Вона з’явиться тоді, коли в суспільстві з’явиться попит на цю нову якість. Коли пересічні громадяни усвідомлять, що політиків наймають на роботу саме вони, і що ці політики – наймані для розробки та реалізації політики в наших, суспільних інтересах менеджери. Ситуація зміниться, коли люди будуть питати з політиків, як вони справляються з цими завданнями і навчаться виносити «двієчникам» справедливий вердикт на виборах.

Це відбудеться тоді, коли виборці зрозуміють, хто і які дії приховуються за пакетами з гречкою та красивими бордами, які демонструють «подарунки» виборцю у вигляді дитячих майданчиків та мамографів. Коли вони зрозуміють, що величезні, багатомільйонні вклади у виборчу кампанію депутати потім повертають набагато більшими сумами шляхом доступу до державних ресурсів.

Зараз масовий виборець бачить в ефірі «досягнуту стабільність» партії влади та «податок на розкіш» від комуністів, реально не знаючи, що комуністи вже давно при владі, що податок вони могли ініціювати і раніше і що «стабільності» депутати партії влади вже досягли, але лише задля процвітання власного бізнесу.

Другим етапом ініціативи ЧЕСНО стане дослідження не діючих депутатів, а всіх кандидатів на мандат у парламенті – списочників та мажоритарників від ведучих політсил та самовисуванців. І донесення цієї інформації людям. Всі давно звикли до вибору меншого зла, тоді як політики закликають нас «голосувати серцем». Аналіз кандидатів дає підстави голосувати розумом – і більшості політиків це не подобається.

Вибори в Україні давно не є змаганнями ідей та бачень шляхів розвитку країни, як і не є пропозицією альтернативи. Вони перетворилися на технологію покупки виборця, де роль виборця суто механічна – голосувати. Виборцю не пропонують реалістичні програми, дискусії про майбутні політичні кроки в ефірі центральних каналів, дебати про те, як ці кроки зробити і хто з політиків на них здатний. Виборця не переконують, його купують – обіцянками, грошима чи продуктами. Цей шлях точно не приведе до змін, тим більше змін якісних. Якісними зміни стануть лише тоді, коли вибір стане раціональним, коли люди будуть володіти реальною інформацією про кандидатів – з фактами, доказами і без емоцій. А оцінку люди поставлять самі, своїм голосуванням у жовтні.

Чи є вибір і чи може наступний парламент бути ефективним та працювати в наших інтересах? Відповідь на це запитання сьогодні багато в чому залежить від кожного з нас. Верховна Рада не ефемерна структура, це цілком конкретні 450 чоловік. І якість її роботи багато в чому залежить від якості конкретно кожного з цих людей: чи готові вони діяти згідно волі виборців і букві закону, чи готові партії відповідати за кожного свого депутата перед нами, виборцями, і чи мають вони уяву про мораль і закон?

Після того, як виборці побачили реальну картину парламенту сьогоднішнього, є надія, що депутати майбутнього стануть частіше згадувати про Конституцію, закони та норми. У всякому разі опозиція вже пообіцяла особисте голосування кожного депутата в наступному скликанні. Взяв на себе такі обов’язки і УДАР Віталія Кличка, так само як і Анатолій Гриценко.

Вибір – це можливість побачити людей, здатних на зміни, які бачать проблему, розуміють її і готові вирішувати. Вибір серед тих, хто готовий до нових правил і готових грати за ними.

Парламент стане іншим тоді, коли ми будемо не лише цього хотіти, а й вимагати – словами, діями і власним вибором на виборах.


На сайте работает система проверки ошибок. Обнаружив неточность в тексте, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter.


(голосов: 1)


Хотите всегда быть в курсе последних новостей и событий Новомосковска? Подпишитесь на рассылку обновлений!

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, активістка громадянського руху ЧЕСНО, журнал «Кореспондент»

Возможно Вам будут интересны и эти новости


  • æ
  • é
  • ä
  • è
    55