На виборах спрацювала система

На позачергових виборах до Верховної Ради України у нашому місті переміг Опозиційний блок та самовисуванець Вадим Нестеренко, донедавна – голова міської організації Партії регіонів. Що це – прогнозованість, закономірність, випадковість чи містечковість – ми вирішили запитати у жителів нашого міста.

Раїса Іванівна, пенсіонерка:

– Особисто я не голосувала ні за цей блок, ні за сьогоднішнього переможця. Але такі результати вважаю закономірними через те, що молодь у більшості пасивна і не ходить на вибори. Тож їх майбутнє визначають пенсіонери, які охоче продають свої голоси. Мені нічого не пропонували, але якби й посміли, то летіли б з тїєю гречкою чи рисом дуже далеко! На жаль, бідність наших громадян спонукає людей до таких ганебних принижень через підкуп. Але люди мають зрозуміти, що не можна купувати майбутнє. Не за те гинули і гинуть наші хлопці, щоб ми знову наступали на ті ж граблі. І молодь має опам’ятатися і більш активно включатися у суспільне життя.

Наталія Олександрівна, кравчиня:

– Перемога опозиції у нашому місті була прогнозованою. Люди стали почуватися гірше – ціни зросли, комунальні тарифи теж. Жити однозначно стало важче, а зарплати не тільки не виросли, а ще й поменшали. У всьому цьому люди звинувачують тих, хто при владі зараз. І я їх розумію, адже дійсно влада нічого не зробила для того, щоб полегшити життя людей. Одні лише посилання на війну. Але чому тягар війни не поклали на плечі мільйонерів? Чому досі працюють в країні схеми Януковича та його людей? Що ж до виборів по нашому округу, то я не голосувала по жодному з кандидатів, бо не побачила там достойних.

Валентина Іванівна, пенсіонерка, колишній педагог:

– Сьогоднішня чергова революція у нашій країні забрала не одне життя, народила не одного героя. Але не з’явився у нас лідер, який би викликав довіру у людей і який би хотів дійсно змін у житті країни, а не лише у своєму житті. Усі ті ж самі персони при владі, і це призводить до того, що в людей опускаються руки, вони уже не вірять у позитивні зміни. Нам потрібен Шарль де Голль, не менше.

Віктор Гаврилович, колишній працівник комунальної служби:

– Я був спостерігачем на виборчій дільниці саме від Опозиційного блоку. Звісно ж, і голосував за нього. Що робити – стабільності хочеться. Подивіться, що зараз робиться, і буде ще гірше. А так хочеться пожити добре! Я хоч і пенсійного віку, а мені теж хотілося б кращого життя: і харчуватися добре, і поїхати за кордон відпочити… Кандидата їхнього я не підтримав, голосував за колишнього мера, з яким довго працював.

Тетяна, менеджер:

– У мене не було можливості голосувати, а якби голосувала, то віддала б свій голос за Народний Фронт. Мені подобаються люди, які його представляють. Тим більше, в мене росте донечка, і я вважаю, що минуле обирати не варто. Молоді мають керувати країною.

Анатолій Кузьмович, юрист:

– Перемога Опозиційного блоку – це відсутність почуття національної гідності та патріотичності, совковість тих, хто його підтримав. Були також залякування з боку одного із кандидатів, особливо у сільській місцевості. Йому на руку зіграли також порушення виборчого законодавства та недосконалість виборчої системи.

Світлана, студентка:

– Мене дуже здивували результати виборів у Новомосковську і на Дніпропетровщині взагалі. Чомусь здавалось, що в нас багато патріотів, і от що маємо… Мені соромно за перемогу опозиційних сил в регіоні, але, на жаль, я не можу з упевненістю сказати, що вона була підлаштована. Люди самі обирали, незважаючи на те, що уже побачили, до чого призводять результати підтримки проросійських сил. Скажу одне – народ наш гідний своїх правителів. Шкода, що страждає меншість, варта кращого життя. Але злиденність духу породжує і злиденність існування.

Микола Володимирович, міліціонер:

Людей, котрі голосували за ОБ, я називаю овочами. Їм наобіцяли, а вони й повірили, і голосували за інерцією, як у радянські часи. Приклад цього ми спостерігали на псевдовиборах у терористичних ЛНР та ДНР, де їх жителі свій голос віддавали за картоплю, капусту та моркву. Так і деякі новомосковці проголосували за обіцянки…

Михайло: підприємець:

– Особисто для мене такі результати є дуже тривожним сигналом. Люди не розуміють, що відбувається. Насправді – це небезпечний донецький синдром. Фактично мої земляки проголосувавли проти української державності – за 5-у колону Росії. Це дуже прикро і небезпечно.

Марина Євгеніївна, педагог:

– Чесно кажучи, я шокована такими результатами. Що ще потрібно прихильникам колишньої влади, щоб зрозуміти, що завтра вони та їх родини можуть стати мішенями для терористів. На моє переконання, така позиція є хибною і такою, що може в будь-який момент запалити і наш, на сьогодні спокійний і мирний регіон.

Олена, медична сестра:

– За так званих опозиціонерів в першу чергу голосували пенсіонери. Люди похилого віку важко сприймають будь-які зміни, особливо коли вони не на краще. Хоча треба було б подумати, хто до цих змін призвів. А я готова ризикнути, перетерпіти нестатки, аби у подальшому стало краще. Адже всі країни на шляху до оновлення проходили етап погіршення життя. Особисто я голосувала за Радикальну партію Ляшка. Мені не лише ідеї партії подобаються, а і сам Олег Ляшко. Такий симпатичний мужчина…

Петро Степанович, інженер:

– Спрацювала система. Сьогодні вибори – це набір технологій, певний процес, у якому немає місця випадковості. В опозиційного блоку – колишніх регіоналів – цей процес відточено до досконалості. Вони підійшли до виборів зі знанням справи – і в результаті виграли. Окрім того, зіграв велику роль адмінресурс. Адже багато хто працював за часів регіоналів і зараз продовжує грати на їхньому полі.

Можливо, Вам буде цікаво

By