На чужій війні страждали й гинули свої

Як і кожного року, збираються 15 лютого біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам новомосковці, щоб вшанувати пам’ять своїх земляків, згадати тих, хто віддав своє життя та здоров’я чужій, незрозумілій війні…

Важко навіть уявити, що пережили і як почувалися в ті роки рідні, чиї сини, батьки чи брати «отдавали интернациональный долг» в далекій країні, як вони з тривожним трепетом чекали пошти, що могла принести чорну звістку… Таких сімей по всій Україні дуже багато. Не загоюються пекучі рани втрат, не забуваються рідні обличчя, які назавжди залишилися у граніті.

Незважаючи на різні думки офіційних і неофіційних осіб, загиблі у цій страшній війні вважаються справжніми героями. Вони посмертно покрили себе невмирущою славою воїнів, які не порушили Присягу, а сумлінно виконували свій військовий обов’язок. І не їх вина, що вони стали заручниками недолугої й короткозорої політики верхівки КПРС.

У день спомину воїнів-інтернаціоналістів багатолюдним був мітинг на їх честь. За традицією, лунали промови, служили панахиду, а до підніжжя пам’ятника лягли букети барвистих квітів.

Можливо, Вам буде цікаво

By