ВІН ВАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ

У червні цього року було скоєно страшний злочин. Злочин проти історії нашого міста. Злочин, якому нема і не буде прощення.

Вирують пристрасті навколо Літака, ламаються списи у визначенні істини з цього питання.

Коли ж руйнували будинок Кирила Тарловського, такого не спостерігалось. Чорна справа робилась підступно, тихо та швидко. Незважаючи на те, що будинок Тарловського (пров. Парковий, 3) є історичною пам’яткою міста і знаходився під захистом міської влади, його все ж було зруйновано. Тепер на місці будинку – купа битої цегли, як символ знеславленої історії міста. Це була найстаріша будівля у Новомосковську. Вона збереглася з 1760-1765 рр., пережила усі негаразди міського життя, і жодна рука не посягнула на неї – ні більшовистська, ні фашистська. І ось знайшлись морально убогі, для яких історія міста, пам’ять предків – ніщо.

Я неодноразово писав про Кирила Миколайовича Тарловського, про його заслуги перед нашим містом і всією Новомосковщиною. Він був великою людиною, яку поважали усі – від імператриці – до простого козака і селянина. Пам’ять про Кирила Тарловського і досі жива як серед простих людей, так і серед еліти нашого суспільства. Ті, хто скоїв злочин проти пам’яті Кирила Миколайовича, повинні пам’ятати, що Тарловський серед запорізького козацтва був знаним характерником. Після його смерті у 1784 році тіло було замуровано у склепі збудованої на його кошти церкви на честь св. Миколи Самарського (чоловічого монастиря). Дух Тарловського залишився у межах святих для запорожців місць.

Він ще проявить себе. І тим, хто благословив руйнування обителі Тарловського, і тим, хто цю чорну справу скоїв, не буде прощення ні за життя, ні після смерті. Хто б не жив на місці зруйнованого будинку, не буде тому добробуту. Така вже неписана воля характерників, проти кого була скоєна кривда. Дай то Боже, щоб не страждали їхні нащадки до сьомого коліна. Але впевненим у цьому ніхто бути не може.

Робіть, злодюги, висновки.

ВІН ВАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ
ВІН ВАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ
ВІН ВАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ
ВІН ВАМ НЕ ПРОБАЧИТЬ
Источник: Анатолій Джусов

Можливо, Вам буде цікаво

By