Фізична культура – “загроза” здоров\’ю

Диву дивуєшся, як швидко і легко вирішується питання смертності на уроках фізичної культури. Спершу екс-прем’єр-міністр Ю. Тимошенко заборонила біг на довгі дистанції (у більшості шкіл зараз учні взагалі не бігають), новий міністр освіти Д.Табачник продовжив заборони – планується скасувати оцінювання. Дотримуючись цієї методики, можна передбачити скасування уроків фізичної культури взагалі. У цьому випадку буде ліквідовано проблему, а також відповідальність чиновників і держави за фізичне здоров’я дітей. Хоча й відміняти нічого. Все настільки застаріло та пережило свій час, що з тріском розвалюється на великі шматки відпрацьованого матеріалу, забираючи при цьому найдорожче, – життя наших дітей.

Два роки ми чуємо про жахливі випадки на уроках фізкультури. І що зроблено? Нічого, крім заборон, які тільки погіршують становище. Замовчуються основні причини: відсутність спортивних залів, спортивного інвентарю, вчителів, навчальних програм для школярів і студентів. Чому уроки з фізичної культури проводять вчителі не за фахом? Чому відсутній контроль з боку міністерства за тими, хто відповідає за фізичну культуру (в більшості, це історики, мовники)? На ці запитання відповіді немає.

Ось чому сьогодні відсутня реальна навчальна програма для школи, для вищих навчальних закладів. Чиновники, які займають відповідні посади, з відомих причин цього зробити не можуть. Досить займатися переписуванням застарілих програм! Сьогодні навчальним закладам потрібна програма оздоровчої спрямованості, яка по своїй суті повинна відрізнятися від державних спортивних програм. Прийшов час відокремити звичайних школярів та студентів від спортсменів. Оздоровча програма не може орієнтуватися на спортивні досягнення, тому ті види спорту, які вивчаються в освітніх закладах, технікумах, коледжах, інститутах, мають бути спрощені та застосовуватися як засоби збереження та розвитку фізичного здоров’я. На сьогодні фізіологічний розвиток дітей і молоді не дає їм можливості займатися інтенсивними фізичними вправами. Це призводить до перевтоми, зниження життєвої активності, агресивності щодо фізичної культури і повної відмови від занять. Тільки доступність фізичних вправ викликає зацікавленість та бажання займатися спортом.

Не менш значущою проблемою є підготовка вчителів фізичної культури, викладачів. Вони вивчають методику спортивного тренування, що ніяким чином не додає їм знань для роботи з учнями та студентами.

Питання фізичної культури сьогодні необхідно вирішувати комплексно. Вчителі, викладачі з великим досвідом роботи, які розуміють необхідність проведення реформи навчальних програм як для школи, так і для вищих навчальних закладів, у нас є. Завдання чиновників міністерства освіти – знайти їх та організувати роботу з реформування навчальних програм.

Можливо, Вам буде цікаво

By