Марина в той день поїхала до матері, щоб допомогти приготуватися до дня народження, залишивши двох маленьких дітей на Андрія. Той напередодні приїхав до неї – хотів помиритися із дружиною, побачити сина і дочку. Але хто б міг подумати, чим обернуться батьківські відвідини…
Семирічна Світланка не знала куди подітися – батько, після того, як мама поїхала, весь час кричав на неї, виганяв з кімнати. Але маленького братика Сашка так не хотілося лишати самого… Тоді Світлана заховалася за штору і крізь щілину спостерігала за тим, що робиться у кімнаті. Тим часом Андрій „грався” із сином – підкидав півторарічного малюка до стелі так, що той бився головою, тримав за ноги головою вниз. А коли дитина розплакалася, затушив об її живіт цигарку…
Ввечері, як ні в чому не бувало, Марина і Андрій разом із дітьми пішли святкувати день народження. По закінченні свята, залишивши дітей бабусі, чоловік з дружиною відправились додому. Переодягаючи онука, та помітила в нього на животі опік – тоді Світлана розказала все, що бачила.
Андрій довго не визнавав своєї провини, але врешті-решт пояснив, що все сталося випадково. Суд призначив йому рік виправних робіт. Але чи можливо виправити такого батька?
Сімейний кодекс України зобов'язує батьків утримувати і виховувати своїх дітей. Але Віталій, батько чотирирічного хлопчика, ані норми закону, ані людської моралі не виконував. Як росте його дитина, за який кошт мати її годує і одягає не цікавило батька, аж поки у справу не втрутився Закон.
Не один раз отримував Віталій попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухиляння від сплати аліментів. Як він пояснював пізніше, судимість не давала можливості влаштуватись на роботу, тож грошей весь час не вистачало, але на день народження сину завжди щось дарував. Звісно, колишній дружині Віталія цього було замало – подарунка раз на рік недостатньо для того, щоб виховати дитину. Тож жінка подала на чоловіка до суду. На той час борг Віталія по закону складав більше шести тисяч гривень.
Суд виніс нерадивому батьку вирок – два роки і три місяці позбавлення волі. Може, не лише Віталія, а й інших молодих батьків цей суворий приклад змусить замислитися над тим, яку відповідальність вони беруть на себе після народження дітей.
Мабуть, кожному ще зі шкільних років запам'яталась літературна сім'я Кайдашів, яка не могла ужитися на одному подвір'ї. Багато таких, здавалося б, книжкових персонажів живе і серед нас. От тільки нерідко такі історії мають далеко не комедійне закінчення.
Будинок, у якому проживав Олександр, мешканець одного із сіл району, мав чотири квартири – тож і господарів на подвір'ї було аж чотири. Одного дня, повернувшись додому з роботи, він помітив що від сараю подвір'ям стелиться дим. Як чоловік пояснював пізніше, йому стало важко дихати, тож взявши вогнегасник Олександр попрямував до місця загорання. Виявилось, горів сухий бур'ян на городі. На сусідньому городі в той час працювала його сусідка Світлана. Побачивши її, чоловік вирішив, що у підпалі винна саме вона, і почав голосно виявляти своє незадоволення. Потім, залишивши вогнегасник, Олександр попрямував до сараю за лопатою. Тим часом сварка не вщухала, і в результаті Світлані від обуреного сусіда таки перепало – він вдарив її дерев'яною частиною лопати по руці, а потім штовхнув, в результаті чого жінка впала на землю.
На засіданні суду Олександр свою провину повністю визнав і щиро розкаявся. За що і отримав лише півтора роки покарання умовно. А ще чоловік має віддати сусідці більш як тисячу гривень, витрачену на лікування поламаної руки, а також відшкодувати моральні збитки у розмірі 5 тисяч гривень. Можна не сумніватися – тепер Олександр ставитиметься до своїх сусідів з більшою повагою.
