До дня мови

9 листопада – День української писемності і мови. Поняття «мова» багатогранне і багатозначне. Це космічне, суспільне, соціальне, інтелектуальне і політичне явище. Мова – це генетичний код нації. Чия мова, того й держава. Зникає мова, зникає народ як нація. Це істини, що не потребують доведення.

Громадяни кожної держави і її керівники стоять на сторожі національної мови, бо вона той стрижень, що єднає націю, формує народ, зберігає його культуру, історію, розвиває державу, збагачує буття.

Питання мови є науковим, філософським…

Нам довго тлумачили, що писемність на Київську Русь прийшла від болгар – Кирила і Мефодія, а ті переклали Біблію з латинської мови на старослов'янську. Багато книг і літописів древності знищено або переписано. Найдавніша книга нашого народу – Велесова книга, яка дійшла до нашого часу (V-IXст.н.е.). У ній знаходимо відповідь на запитання, хто ми є. Читаємо: «… і були ми кравенці і скіфи, і анти, руси, боруси і сурожці. І тако стали діди русове». Отже, у слові «кравенці» той самий корінь, що й у слові «Україна», «укри». Інша назва нашого народу – слов'яни. Це ті, хто дав світові слово. Євангеліє теж починається: «Спочатку було Слово, а слово в Бога було, і те слово було Бог». Вдумаймось у зміст і будову кожного слова, воно має Божі таємниці. Слова «сонце» і «серце» – промінь і кров – подібні не лише за будовою, а й за змістом. Кожне слово має свою етимологію, енергетику від Всевишнього розуму.

Настав час відродити престижність мелодійної милозвучної, багатої мови народу, який віками був у неволі, а його мову знищували. У світі 6800 мов, серед них українська за мелодійністю, милозвучністю, красою та багатством лексики займає 2-е місце.

Слово у наш час має провідну роль. Хто володіє словом і вміло ним користується, той володіє світом. Чим вища національна свідомість народу, тим вагоміший престиж мови.

Зміцнюючи державну мову – зміцнюємо і утверджуємо державу.

Можливо, Вам буде цікаво

By