Театр у моїй душі…

Театр… Що це таке?

Кожна людина це слово розуміє по-своєму. Хтось уявляє сцену та акторів, хтось – шалені оплески та славу, а для когось це друга сім’я. Саме така театральна сім’я є в Новомосковську. Це театральний колектив «Чіз» Центру позашкільної роботи.

Атмосфера тут дійсно, як у родині тепла, сюди хочеться повертатись знову і знову, друзі стають рідними, а другою мамою стала режисер – Олеся Юріївна Калітієвська. Вже чотири вистави побачили жителі нашого міста: «Кадиш», «А зори здесь тихие», «Ніч перед Різдвом», «Наша Золушка». Театр ще молодий, але шанувальники його вже добре знають і встигли полюбити.

Тут вчать найголовнішому: треба за будь-яких обставин залишатися людиною, самим собою, робити те, що відчуваєш, жити своєю роллю, сценою, театром. І тільки так! Бо інакше не матимеш натхнення, успіху, а глядач, подивившись виставу, скаже словами великого режисера Станіславського: «Не вірю!»

Всі учасники цього колективу дуже веселі, творчі та активні, тому часто беруть участь у міських заходах на різних святах. Колектив театру завжди радий новим учасникам – юнакам та дівчатам, які бажають розкрити свої таланти, наповнити дозвілля яскравими та незабутніми миттєвостями творчості, і головне – знайти нових добрих друзів!

Наталя Кравченко, вихованка старшої групи

театрального колективу «Чіз» Центру позашкільної роботи

Театр – любовь моя

Увлечение театром пришло ко мне, когда я узнала о театральной студии «Чиз». Придя на первое занятие, я долго переживала: а получится ли у меня стать участницей театрального коллектива? Но мои сомнения развеяла руководитель студии – добрая и отзывчивая Олеся Юрьевна Калитиевская. Может быть, моё первое занятие прошло не совсем гладко, но я собралась с мыслями и уже на следующем проявила себя лучше и заслужила похвалу режиссера. Однажды я увидела репетицию старшей группы – мне стало интересно, и я задержалась, чтобы досмотреть репетицию до конца. После этого мне тоже захотелось стать такой же раскованной на сцене, также уверенно себя чувствовать, научиться выразительно доносить смысл каждой роли зрителю. Я знаю, что актёру нужно уметь делать акробатические трюки – постараюсь научиться и этому. А еще есть сценический бой, искусство мимов – это тоже очень здорово. Пройдёт время – и я стану настоящей актрисой. А сейчас я представляю себя на месте разных героев, хочу ощутить все переживания, передать их зрителям, заслужить их аплодисменты.

Лена Бильчич, воспитанница средней группы

театрального коллектива «Чиз» Центра внешкольной работы

Можливо, Вам буде цікаво

By