КРИМІНАЛЬНА ХРОНІКА

Одного лютневого вечора мешканець Перещепиного Олександр разом зі співмешканкою Мариною та її подругою розпивав вино вдома на кухні. У той час, як до нього в гості зазирнув Максим, застілля було в самому розпалі, і компанія вже добряче „розвеселилася”. Чоловіки розговорилися, і мова зайшла про спільного знайомого Андрія. Олександр попеняв товаришу — мовляв, весь час вимагаєш з Андрія гроші, де їх взяти юнаку, який росте без батька? Максим обурився — мовляв, ти мені не вказуй, що робити, забирав гроші, і надалі забиратиму!

Розмова ставала все гарячішою і скоро переросла у сварку. Олександр був вже добряче напідпитку, а Максим був не з тих людей, з якими можна посперечатися без наслідків, адже за плечима в нього — солідний стаж наркомана. Словом, трагедія була неминуча. Олександр вхопився за ножа — Максим має зрозуміти, що він говорить серйозно, має слухати і боятися його. Але останній авторитету товариша навіть під загрозою ножового поранення не визнавав. І тоді Олександр наніс йому удар ножем в область лівої ключиці.

Максим стрімголов вибіг з квартири. Попросив перехожих викликати швидку. Поранення виявилось тяжким і могло призвести до загибелі чоловіка. Тому і не дивно, що незабаром у квартирі Олександра з'явились представники правоохоронних органів.

Рік тривало слідство. І Максим, і Олександр змінювали свої свідчення. Але часу назад не повернути. Цього разу жертва підсудного залишилась в живих, та хто знає, як складуться обставини наступного разу, коли знову виникне сварка… Та й біографія Олександра не сприяє його виправданню — не працює, був неодноразово засуджений. Тому вирок суду був достатньо суворим — вісім років позбавлення волі.

Возможно Вам будет интересно

От