КРИМІНАЛЬНА ХРОНІКА

Було близько другої години ночі, брат та сестра – Світлана і Борис – випивали в одному з магазинів міста. Розмова між захмілілими родичами незабаром переросла у сварку – Борис нагадав сестрі про старі борги. У минулому році він допоміг їй з оплатою кредиту, частину грошей жінка повернула, але 180 гривень ніяк не віддавала. От і прийшов брат зі співмешканкою за належним.

Але Світлана, за його словами, мала непростий характер, тож коли почула про гроші, зопалу почала виштовхувати Бориса з магазину так що той перечепився через поріг і впав на землю. Це страшено розлютило чоловіка. Піднімаючись з землі, він натрапив рукою на металеву трубу і не забарився застосувати його у своїй помсті.

Борис кілька вдарив сестру по голові – та впала на порозі магазину. Тоді він, незважаючи на вмовляння співмешканки, вдарив її ще кілька разів трубою. А потім дістав з кишено ножа….

Після того як жінка оперестала подавати будь-які ознаки життя, чоловік спокійно пройшов за барну стійку – витяг гроші і картки поповнення рахунку. І жодного разу не подивився на тіло нещасної, на яку вдома чекала неповнолітня дочка.

Від отриманних травм Світлана померла у лікарні. Борис довго плутався у свідченнях – то визнавав вину, то відмовлявся від сказаного. Але покарання уникнути не довелося. Чи тільки є така кара, якою може спокутувати свою провину братовбивця?

А. Чиндрова, за матеріалами Ю. Меюс,

помічника Новомосковського міжрайонного прокурора

Ніколи не знаєш, де на тебе чатує набезпека, звідки чекати підступного удару долі. Не думала, мабуть, і Світлана, яка приємно проводила вечір у компанії давнього знайомого Олексія, що ранку їй уже не доведеться побачити.

Як завжди, після того, як застілля добігло кінця, Олексій визвався провести подругу додому. Сваритися пара почала, переходячи через пішохідну доріжку поблизу центральної поліклініки. Олексій розпалився так сильно, що верх над розумом взяли почуття, головним з яких було бажання вдарити, побити, знищити жінку, що знаходилася поруч.

Не стримуючи емоцій, Олексій почав бити Світлану кулаками в обличчя. Жінка намагалася втекти, але де там – хлопець підхопив з землі міцну палицю і наздогнав Світлану. Затим, з усієї сили почав бити жінку, а коли та, непритомна, впала на дорогу, відволік у найближчі кущі.

Пізніше експертиза виявила – від отриманних травм голови жінка через короткий час померла. Вчасно надана медична допомога, безперечно, додала б їй шансів на спасіння, але Олексій позбавив її і того.

Чоловік спочатку визнав свою провину, потім усе заперечував. Але як би там не було, своє покарання – десять років позбавлення волі, він отримав.

А. Чиндрова, за матеріалами І. Снігача, Новомосковського міжрайонного прокурора

Повага до батьків виховується в дитині змалечку. Якщо її немає, кого звинуватити у цьому? На це запитання, мабуть, не зміг би відповісти ні Сергій, ні його батько, на якого чоловік не посоромився підняти руку.

Олександр Володимирович, повернувшись додому, де разом з ним проживали дружина, донька та син, одразу побачив, що останній знаходиться напідпитку. Не порадувала батька також і розбита раковина у ванній кімнаті, а за кілька хвилин з'ясувалось, що із квартири зникли усі мідні речі. Батько одразу звернувся за поясненнями до сина, а коли отримав різку та нахабну відповідь, не втримався, і почав вкотре дорікати Сергію за небажання працювати, постійну відсутність грошей… Тому було несила вислуховувати постійні дорікання, але цього разу сварка із словесної переросла у справжню бійку – син пустив у хід кулаки. Чоловік після кількох сильних ударів ніжкою від табурета впав на підлогу і не подавав ознак життя. Думаючи, що батько помер, Сергій повідомив про це матері, яка на той час перебувала у сусідній кімнаті. Жінка не повірила, та й у кімнату за кілька секунд зайшов чоловік, який не перестав докоряти сину, тепер ще й за підняту на нього руку. Сергій вкрай розлютився і, вхопивши залізні милиці, що стояли біля материного ліжка, почав бити батька. Заспокоївся лише тоді, коли той упав на підлогу.

Розквитавшись із „кривдником”, Сергій спокійно пішов собі спати у сусідню кімнату. І вже від працівників міліції дізнався про те, що до батька приїздила швидка.

Півтори роки поміркувати про свій вчинок за гратами отримав можливість Сергій. Та чи стало від того легше його батькам?

За матеріалами С. Грицай,

помічника Новомосковського міжрайонного прокурора

Можливо, Вам буде цікаво

By