Что посмотреть: Озеро Подкова

Орлівщина, Родино, озеро Підкова. У давнину цього озера не існувало. На початку ХХ століття, коли через цю місцевість прокладали гілку залізниці, залізничним насипом було перегороджено протоку, що сполучала два рукави річки Самари. Озеро Підкова – лише сегмент цієї протоки.

Озеро Подкова

Саме у цій місцині колись існував скит «Всіх Скорботних Радості Божої Матері», який був заснований монахинями Мар’ївського Іосифовського монастиря (зараз у Магдалинівському районі) у 1890 році та збудований й освячений у 1893. У лісі, що поряд з озером ще можна натрапити на залишки фундаментів будівель, а ближче до берега проглядається пагорб де колись напевно стояла церква.

Скит дійсно мав дерев’яну церкву в Ім’я Пресвятої Богородиці Всіх Скорботних Радості. Також при обителі існувала школа для дівчат, лікарня на 15 ліжок, богадільня на 15 душ, господарські та житлові будівлі для монахинь та послушниць. Скиту належали 175 десятин дубового лісу. Настоятельницею скиту була монахиня Асенефа в миру Іуліта Половкова.

При церкві служив священик Федір Іларіонович Колодяжний. В скиту на 1911 рік проживало 7 монахинь, 47 рясофорних послушниць, 34 послушниці.

Точно невідомо коли перестав існувати скит. Скоріш за все це сталось у 30-х роках ХХ століття, в період богоборчих кампаній радянської влади.

Не так давно мав можливість придбати для музею аерофотознімок міста Новомосковська та його околиць зроблений німецькими військовими у 1943 році. Що цікаво, на знімку досить чітко проглядається забудова орлівщанського скиту Божої Матері Всіх Скорботних Радості. Але чи залишився у ньому хтось з монахинь та послушниць на той час – невідомо. Можливо про це могли б повідати місцеві старожили. Колись у місцевих краєзнавців була ідея встановити пам’ятний хрест на місці покинутої обителі. На мій погляд це чудова ідея. Можливо хтось з місцевих можновладців до неї прислухається.

Samar.History – Константин Мешко

автор фото: Константин Мешко
автор фото: Serhii Pokulityi
автор фото: Serhii Pokulityi
От