Самарський Пустинно-Миколаївський чоловічий монастир

Ким і коли було засновано старовинне містечко Самарь — нині Новомосковськ – історики точних відомостей не мають. Відомо тільки те, що ця місцевість належить до якнайдавніших на території України.За свою вікову історію місто змінило багато назв – це Самарь, Самара, Самарчик, Самарчик-Новоселиця, Новоселівка, Самара Катеринослав і лише в період 1782-1786 років воно було остаточно переіменованo в Новомосковськ . Гордістю міста є пам'ятники дерев'яної архітектури ХVІІІ-ХІХ століть: Свято-Троїцький собор , який був побудований в 1778 році народним майстром Якимом Погрібняком без єдиного цвяха, і дзвіниця Свято-Троїцького собору споруджена після реконструкції собору в 1887 році.

Недалеко від Новомосковська в листяному лісі на острові, який утворюють річки Стара і Нова Самара, розташований Самарський Пустинно-Миколаївський чоловічий монастир .

За одними даними, монастир був заснований в 1602 році насельником козацького Києво-Межигірського монастиря ієромонахом Паїсієм, за іншими — в 1672-1688. Проте в дарчій грамоті польсько-литовського короля Стефана Баторія запорізьким козакам, датованій 29 серпня 1576 року, згадується “місто Самарь з монастирем“, таким чином, є підстава вважати, що монастир існував і раніше. Запорожці спорудили тут фортецю з церквою св. Миколи, лікарнею і житлом для хворих та старих козаків. Монастир був найголовнішою святинею запорожців, вважався військовим і був залежним від Запорозької Січі , управлявся січовим кошом. Обитель виявилася надійним форпостом запорожців в російсько-турецьких війнах 1735-1739 і 1768-1774 рр. При монастирі була школа для хлопчиків. Після перемоги радянської влади монастир закрили. У 30-х роках в ньому відкрили будинок для літніх людей, потім інтернат для розумово відсталих. У 1993 році відроджений спочатку прихід, а потім і монастир. Монастир — унікальне явище в історії цього краю, один з найстаріших пам'ятників Запорозької Січі, що зберігся до наших днів.

Возможно Вам будет интересно

От