Абетка позичальника

Сьогодні, в умовах економічної та фінансової кризи, яка загострює відносини кредитора та боржника, багатьох з нас цікавлять питання відносин з банківськими установами. Ці відносини з кожним днем стають все напруженішими, все більше вимог пред'являють фінансові установи до позичальника. Наприклад, дзвонять з банку, нагадують, просять, знову дзвонять, знову просять погасити заборгованість по кредиту. Назавтра, через день чи через тиждень – теж саме: дзвінки, нагадування, вимоги, приховані погрози вилучити предмет застави чи повернути стягнення на майно. Веселе життя боржника! Отак, за кілька коротких місяців бажана купівля в кредит квартири чи авто з допомогою банку стала неймовірним неприємним тягарем. А все тому, що кредит у іноземній валюті та криза – економічна, фінансова, криза відносин, довіри…

Тому кожного дня ми ставимо собі запитання та шукаємо на них відповіді.

Ось деякі з них, що хвилюють багатьох з нас сьогодні.

– Чи вправі банки вимагати від позичальника дострокового погашення кредиторської заборгованості при наявності у останнього прострочених зобов'язань та що робити в такому випадку добросовісному позичальнику, що залишився без коштів в умовах кризи?

– Чи вправі банки вимагати від позичальника підписання додаткових угод про підвищення відсоткових ставок по кредитах минулих періодів та чи є для цього законні підстави?

– Чи передбачає наше законодавство одностороннє підвищення відсоткових ставок по кредитах минулих періодів банківськими установами, та чи потрібна при цьому згода позичальника?

– Що робити позичальнику, у якого немає простроченої заборгованості по кредиту, коли на його адресу з банку прийшла вимога з двох «або»: а) або дострокове погашення позичальником кредиторської заборгованості в повному обсязі, або підвищення відсоткової ставки по кредиту, наприклад, з 16% річних до 20% річних в односторонньому порядку фінансовою установою у разі, якщо Ви, позичальник, не виконаєте попереднє «або»?

– Чи надають фінансові установи своїм позичальникам кредитні канікули та яким чином вирішуються такі питання?

– Чи надають фінансові установи своїм позичальникам право перерахунку валютного кредиту у національну грошову одиницю – в гривню, збалансувавши таким чином матеріальні інтереси кредитора та позичальника, щоб убезпечити останнього від можливого банкрутства в умовах фінансової кризи та втрати платоспроможності?

– Чи надають фінансові установи своїм позичальникам подовжені строки виконання зобов'язань по договорах іпотеки?

– Які можливі варіанти розвитку подій при кризі відносин між кредитором та боржником та їх правові наслідки?

Розглянемо типову ситуацію відносин між боржником та кредитором, що виникає на основі укладання, як правило, двосторонніх угод між сторонами, за якими фінансова установа надає громадянину за відповідну плату кредитні кошти на придбання товарів народного споживання, автомобіля чи придбання житла в кредит. Наприклад, кредитні кошти банк надає особі на певний строк та на певних, узгоджених сторонами ще до підписання кредитної угоди умовах.

Для спрощення та розуміння ситуації деталізуємо її та розділимо на складові.

Кожного, хто взяв кредит найбільш лякає та заважає об'єктивно оцінити проблему і її наслідки та невизначеність, що пов'язана з дефіцитом інформації по проблемі. А для кожного, хто має кредитні зобов'язання сьогодні, в умовах кризи, це проблема. Виходячи з цього, спочатку поговоримо про те, чому Ваш кредит став проблемою, чому вчора, з бажаного та цілком можливого у виконанні фінансового зобов'язання, сьогодні ваш кредит, а точніше, необхідність виконання зобов'язань по ньому, ставить вас та вашу родину на межу ваших фінансових можливостей. Або взагалі унеможливлює виконання вами своїх зобов'язань по кредиту, не кажучи вже про інші витрати сімейного бюджету, наприклад, на харчування, одяг і таке інше.

Розглянемо кризу у відносинах «банк-клієнт», спричинену неплатоспроможністю позичальника. До того ж за умов, коли сторони кризи відносин є дієздатними, добросовісними, і при укладанні угоди не мали наміру та бажання припиняти свої зобов'язання у договорі, для яких обов'язки та права по договору кредитування були бажаними та відповідали справедливим інтересам сторін. Наприклад, позичальник є фізичною особою, що взяла в банку позику на придбання автомобіля. Для кращого розуміння та наближення до реальної ситуації вкажемо характерні умови подібних угод, до яких можна віднести:

– вид кредиту та його забезпечення;

– суму кредиту та умови повернення позики;

– валюту кредиту та її грошовий еквівалент у гривні;

– строк кредиту, дата та умови виконання зобов'язань;

– відсотки по кредиту та графік платежів;

– наявність комісій за видачу кредиту чи його супровід;

– умови застосування до боржника неустойки – штрафу та пені;

– дата підписання/посвідчення договору кредитування та його правові наслідки.

Приблизно так виглядає перелік загальних умов, з урахуванням показників яких відбувається підписання типових угод позики між банками та їх клієнтами – фізичними чи юридичними особами. Відмінність угод кредитування юридичних осіб від договорів кредитування фізичних осіб хіба що у збільшеному переліку як умов надання так і умов забезпечення повернення кредитних коштів.

Абетка позичальникаКілька слів про загальні правила при наданні чи отриманні таких послуг з точки зору звичаїв ділового обороту.

Принципи співпраці кредитора та позичальника досить типові для сфери банківської діяльності в основі якої – взаємна вигідність та прийнятність істотних умов такої двосторонньої співпраці для обох сторін-партнерів. Так виглядає ситуація теоретично, або ж ми її так сприймаємо. Частково це вірне сприйняття. Але тільки частково і до моменту підписання нами, позичальниками, договору позики. З цього часу партнерство припинилося. З цього часу ви – боржник.

Банк, в основі діяльності якого є грошове посередництво, надає Вам кредитні кошти, а ви, як позичальник – платите банку за його послугу. Цю плату прийнято називати «відсотковою ставкою по кредиту». Щомісячне повернення частки самого кредиту та процентів по кредиту – це основа кредитного зобов'язання. Зазвичай, щомісячна плата по кредиту складає дві вказані суми. Такі щомісячні платежі банку, на які розбивається сума Вашого зобов'язання на весь строк кредитування, називають графіком платежів по кредиту, за порушення якого в сумі позичальникові нараховують неустойку у вигляді штрафу у відсотках від суми невиконаного зобов'язання, за порушення в часі – неустойку у вигляді пені у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Вид, сума, валюта, строк, відсотки та інші істотні умови кредиту та забезпечення виконання Ваших зобов'язань, викладені у Вашому з банком кредитному договорі.

Так словами можна описати Ваші зобов'язання перед банком.

Нормативно-правове регулювання таких відносин передбачено Цивільним кодексом України та загальними засадами цивільного законодавства, встановленими Конституцією України.

Розглянемо можливі варіанти розвитку подій у взаєминах кредитора та боржника. Умовно їх можна поділити на три етапи чи варіанти розвитку.

Варіант 1: переговори та продовження співпраці.

Задля продовження виконання зобов'язань у договорі обох сторін, але в нових умовах, зміни яких є істотними для кожної з них, є можливість домовитись, змінивши до прийнятного обом старі умови на нові та продовжити співпрацювати. Тільки гнучкість інтересів іншої сторони, збалансованість у підходах при оцінці позицій своєї сторони та збереже час, гроші та сили обох сторін.

При цьому, як принципові підходи, взяти за правило:

– переговори задля узгодження позицій на основі інтересу та вигоди сторін в нових умовах та за новими правилами, можливо, змінених у часі та номінальних значеннях;

– переговори, як можливість та необхідність для усунення проблем, які виникли – як ключ до їх вирішення;

– переговори задля збереження балансу інтересів сторін, як запорука досягнення успіху в досудовому врегулюванні конфлікту чи кризи відносин;

На які поступки може і повинен піти банк, щоб не доводити позичальника до краю своїми вимогами в таких умовах – до вирішення взаємних фінансових проблем шляхом судових рішень?

Банк може надати Вам кредитні канікули, тобто відстрочку по виконанню зобов'язань, наприклад, по оплаті самого тіла кредиту на строк три, шість місяців чи навіть рік. Для цього позичальнику потрібно звернутися до банку, де він взяв кредит з відповідною заявою про надання відстрочки. Як правило, банки задовольняють такі мотивовані заяви своїх позичальників. До настання фінансової кризи це було звичайною процедурою, особливо для добросовісних позичальників, що не мали на момент звернення простроченої заборгованості.

Банк може відтермінувати настання строку кінцевого виконання зобов'язання по кредиту, тобто подовжити строк кредитування, а також змінити графік платежів по кредиту таким чином, щоб перенести виконання значної частини Ваших фінансових зобов'язань у часі. Для цього позичальнику потрібно звернутися до банку з відповідною заявою.

Банк може зменшити відсоткову ставку з подовженням терміну кредитування по вашому кредиту. Для цього позичальнику необхідно звернутися в банк з відповідною заявою.

Банк на ваше письмове звернення з відповідною заявою про заміну грошового еквіваленту зобов'язання, визначеного у Вашому кредитному договорі у іноземній валюті, може замінити його на грошову одиницю України – гривню.

Слід зауважити, що таким чином поводять себе банківські установи, в яких розуміють, що кожен клієнт банку, тим паче, добросовісний – це майбутнє банку та головна складова його успіху – кредит довіри клієнтів.

На таких засадах звичаїв ділового обороту працюють, наприклад, європейські банки, що проводять виважену кредитну політику з урахуванням балансу інтересів кредитора та боржника. В Україні, на жаль, прикладів такої виваженої, самодостатньої та перспективної банківської політики знайти нелегко. Серед задекларованих партнерських підходів у відносинах кредитора та боржника у нас, в Україні, маємо найкращим прикладом хіба що надання кредитних канікул за умови відсутності заборгованості у Вас на дату звернення з таким проханням.

Тобто в реальних умовах, при оцінці своїх можливостей, не слід піддаватись ілюзіям, що банк, якому Ви заборгували та маєте прострочені кредитні зобов'язання, Вас зрозуміє, врахує Ваше фінансове становище, надасть відстрочку, зменшить відсоткову ставку по кредиту на час фінансової кризи чи зафіксує Ваш щомісячний платіж по курсу на рівні 5,07 гривні за один долар США, що відповідає курсу валют на час підписання Вами кредитного договору. Не обдурюйте себе. Не слухайте солодку неправду співробітників банку про те, що Ви VIP клієнт чи «особливий» і тому Вам підуть назустріч у всьому. Так не буде.

Вас будуть слухати у банку, тактично киваючи головою тільки до пори, доки Ви, як боржник, в змозі оплачувати свої фінансові зобов'язання.

Для банківської установи головне сьогодні – об'єктивно оцінити:

– ваші фінансові можливості, щоб надалі прийняти рішення по зменшенню ризиків можливого неповернення Вами кредиту;

– ваші наміри щодо зусиль по поверненню кредитних коштів;

– можливості банку по забезпеченню повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у тому числі, у випадку погашення боргу за рахунок фінансових, майнових чи інших наявних чи потенційних активів боржника. На це спрямовані зусилля відділу супроводу, кредитного, юридичного підрозділів та СБ банку.

На практиці це означає комплексну оцінку Вашої платоспроможності в купі з особистими характеристиками, на основі чого приймається рішення щодо зменшення ризиків неповернення кредиту:

а) з Вами продовжують переговори, тримаючи в тонусі пенею, штрафами та ін.;

б) формально підтримуючи з Вами стосунки, коректно, але наполегливо, схиляють Вас час від часу до підписання то першої вимоги, то другої, а там і до позовної заяви про звернення стягнення на предмет застави чи інше Ваше майно вже недалеко. Тобто фактично це означає вихід банку з переговорного процесу та цільова підготовка до судового вирішення спору з необхідним забезпеченням елементів процедури, передбачених законодавством. Тільки це і треба враховувати кожному боржнику.

Тому, відстоюючи свої інтереси перед банком, пам'ятайте:

– не слід надавати банку свою письмову чи усну згоду на будь – які кроки банку по відношенню до вас, тому що ви поступаєтесь своїм інтересом, номінальне значення чи вираження якого постане перед вами трохи згодом і, безумовно, Вас не порадує;

– до кожного походу до банку та розмови з банківськими співробітниками слід готуватись, а провівши переговори, залиште письмовий слід-заяву до банку з викладенням вашої позиції щодо кредитної ставки, кредитних канікул, інших умов. Упевніться в реєстрації Вашої заяви секретарем філії банку.

Рахуйте відсотки, рахуйте комісійні, рахуйте штрафи та пеню. Не поступайтесь, продумавши та прорахувавши свою позицію, тим паче, коли рішення банку по зміні умов одностороннє, а зміни, що несе пропозиція банку зачіпає Ваші інтереси в часі, грошах, правових наслідках і т. і.

– не підписуйте нашвидкуруч ніякі папери, надані Вам по ініціативі банку.

Це можуть бути вимоги щодо дострокової оплати всієї кредитної заборгованості без будь-яких на те підстав, виклик до суду, ваша згода на вилучення у вас застави, ваша згода на продаж предмету застави по небажано низькій ціні, ваша згода на підвищення відсоткової ставки по кредиту. На всі ці речі, неймовірно важливі для вас, засадами цивільного законодавства України передбачена, у тому числі, наша з вами «добровільність» при здійсненні своїх прав, якою з великою майстерністю та вигодою для себе користуються фінансові махінатори та недобросовісні фінансові установи, надаючи у судах, наприклад, переконливі докази такої нашої «добровільності», отриманої у недобросовісний спосіб. Які судом, безперечно, будуть прийняті за цілком законні підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Цілком логічно це виходить з того, що суд розглядає факти як результат, а не методи чи спосіб отримання самого результату сторонами -учасниками процесу. Пам'ятайте про це і будьте уважними, якщо маєте справу з будь-якими паперами. Слід звернути увагу, якщо папери, надані Вам банком для підпису за ініціативи банку ви не підписали, розцінюйте це як свою маленьку перемогу. Правда, наш, український банк, не буде звертати увагу на вашу згоду, тому письмові вимоги банку за місяць, обов'язково виростуть на ті суми, які забажає бачити банк. Вашу маленьку перемогу прийдеться відстоювати у суді і поборотися за свої права шляхом подачі позову до суду. Адже ви підписали кредитну угоду, в якій всі можливі форс-мажори покладені на вас, позичальника. І ваші права в цій угоді викладені в кількох словах, що передбачають ваше право на сам кредит на запропонованих умовах. Крапка.

Перечитайте уважно свій кредитний договір і Ви в цьому впевнитесь. Тут є свій позитив. І затямте на майбутнє. Перед тим, як підписувати будь-які папери, Ви, безумовно, уважно прочитаєте їх, візьмете копію угоди додому та зробите це ще раз, порадитесь з близькими та рідними, а краще – зі знайомим юристом, котрий допоможе Вам оцінити правові наслідки запропонованої Вам угоди. У разі неприйнятних для вас умов ви відмовитеся від неї.

Банку не вигідно починати з вами судову тяганину та припиняти співпрацю у такий спосіб, тому що на це також потрібні прямі та непрямі витрати, а найголовніше – час. Розгляд справ у суді є процедурою довготривалою. Тому при веденні переговорів ваша впевненість щодо можливого надходження коштів на ваш рахунок, сторонній заробіток чи його перспектива у найближчому майбутньому теж мають неабияке значення. Банкіри теж люди, і вони теж хочуть чути те, що їм хочеться почути найбільше.

Платіть по можливості з обов'язковим використанням в ході переговорів впевненості у покращенні свого фінансового становища завтра: «Обіцяють Вам – обіцяйте Ви!».

Ні за яких умов не давайте згоду на перекредитування. Якщо банк виніс Вам таку пропозицію – Вас хочуть позбутися. Ви – проблема, в основі якої Ваша неплатоспроможність. Це сигнал для Вас, що переговори закінчились і часу у Вас, щоб змінити ситуацію, не залишилось. Наступний крок банку – позов до суду чи вчинення виконавчого напису на борговому документі нотаріусом. Особливість вчинення виконавчого напису нотаріусом у тому, що він звертає стягнення боргу тільки на предмет застави, а позов до суду забезпечує виконання зобов'язання шляхом звернення стягнення не тільки на заставне, а й на інше майно боржника.

Проводячи переговори з банком, маючи намір та здійснюючи у такий спосіб захист своїх прав та інтересів, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, Ви маєте повне право застосовувати при цьому не заборонені законодавством методи ведення переговорів, щоб виграти трохи часу на вирішення своїх фінансових проблем, які носять тимчасовий характер.

Критерій ефективності Вашого вміння вести переговори по захисту своїх інтересів – час, який Ви залишаєте собі.

Варіант 2: Переговори закінчились. Позиція банку категорична. Що далі?

Як слід діяти, коли позиція банку категорична, правомірна та послідовна у своєму бажанні отримати відшкодування кредиту в повному обсязі? На вас чекає виконавчий напис нотаріуса чи позов до суду, а у Вас не вистачає грошей, щоб сплачувати свої зобов'язання. Наприклад, автомобіль, придбаний за кредитні кошти та оформлений як забезпечення виконання Ваших зобов'язань (предметом застави) по договору кредитування. Що далі?

Здається, коли у Вас немає грошей, щоб сплачувати свій борг банкові за автомобіль, найпростіше – це повернути кредитне авто банкові і на цьому Ваші проблеми закінчуються. Та це не так.

По-перше, банк, фінансова установа, і його ціль – повернути кредитні кошти у повному обсязі та ще й заробити на цьому.

По-друге, банк самостійно не має права оцінювати предмет застави, організовувати публічні торги чи аукціони з продажу та продавати заставне рухоме чи нерухоме майно. Цим правом, у відповідності до чинного законодавства, чомусь наділені інші юридичні особи, яким право на проведення відповідної діяльності надається державою. Такі структури – посередницька ланка, яка за свої послуги по організації, проведенню та продажу на ринкових умовах та за ринковими цінами заставленого майна на публічних торгах потребує оплати, що сягає 10 і більше відсотків від суми проданого майна.

Але ж ми знаємо, що таке «публічні торги» по-українськи!

Як може бути оцінено, а ще краще, продано Ваш автомобіль? Цікаве питання.

Результат торгів ніколи не буде на вашу користь та ніколи вам не сподобається. Тому не поспішайте добровільно відмовлятися від свого авто. Таким чином ви свою проблему з кредитом не вирішите. Навіть більше. Після продажу вашого авто, наприклад, з публічних торгів та оплати комісійних продавцеві, залишок грошей з продажу авто ніколи не покриє Вашу заборгованість по кредиту, після чого, черговим рішенням суду за позовом банку, буде звернено стягнення боргу – залишку кредитної заборгованості, – на інше Ваше майно, заробітну платню чи інші активи.

По-третє, слід пам'ятати, що примусово, на законних підставах, банк може вилучити у Вас авто тільки у двох випадках – на основі рішення суду та за виконавчим написом нотаріуса. Всі інші дії банку – тільки за Вашою згодою, як власника. Тим паче, що тільки власник, у відповідності до ст.658 ЦКУ, має право продажу товару, крім випадків примусового продажу – за рішенням суду чи з публічних торгів. Тобто ви і тільки ви встановлюєте ціну продажу свого авто, поки авто, наприклад, зберігається на автостоянці банку та ще не передано на реалізацію з публічних торгів. Тому до передачі вашого авто на реалізацію з публічних торгів, про що банк повинен повідомити вас обов'язково, як власник, ви маєте право на:

– звернення до суду з позовом до банку на істотну зміну умов (ст.ст. 651-653 ЦКУ) виконання зобов'язання, що порушує співвідношення майнових інтересів сторін у зобов'язанні, носить об'єктивний характер та ознаки обставин, за які жодна із сторін не відповідає, призвело до суттєвого росту витрат позичальника та порушення його інтересу. В такі обставини, за умов фінансової кризи, попали всі позичальники, у яких виконання зобов'язань пов'язане з курсовою різницею валют чи підвищенням банками в односторонньому порядку відсоткових ставок по наданим кредитам. Тому, звернення до суду – це шанс вирівняти співвідношення майнових інтересів та захистити свої права.

Пункт 2 ч.1 ст. 652 ЦКУ прямо вказує, що: «Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах». Таке звернення – це перспектива судових спорів між вами та банком, яким кінця-краю не видно. І в цьому її цінність для позичальника – це призупинення виконання зобов'язань по кредитній угоді з подачею позову до суду та спонукання банку до поступок та повернення лицем до боржника, що оплачував до цього моменту всі ризики кредитної угоди з настанням кризи, і, як наслідок, з приходом розуміння того, що війна не вигідна банкові також – зменшення категоричності тону його співробітників у переговорах з вами;

– самостійний пошук покупця на ваше кредитне авто та подальшу передачу своїх зобов'язань бажаючому придбати ваше авто (переуступка боргу), як самий безболісний для вас вихід з кризової ситуації;

– встановлення та доведення до відома банку мінімальної ціни продажу свого авто, якщо банк повідомить про наявність такого клієнта до передачі на реалізацію з публічних торгів, що бажано зробити у письмовій формі;

– отримання від банку акта прийому-передачі авто за вашої участі та з вашим підписом. Якщо акт прийому-передачі авто складено без вашої участі – вкажіть суду на цей факт та на не правовий характер вилучення вашого авто банком, якщо ви не давали на це згоду, а у банку не було інших законних підстав на той час. У випадку протиправного вилучення банком у вас авто без вашої згоди, рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса, можна подати заяву про захист своїх прав до прокуратури, вказавши на протиправність дій банку при вилученні вашого авто;

– першочергове право на викуп авто при достроковому погашенні боргу;

– звернення до суду для встановлення початкової ціни предмета застави – вашого авто, якщо ви не задоволені оцінкою організації-продавця;

– ваша участь та контроль всіх дій, що відбуваються з вашим авто аж до оголошення його реалізованим;

– присутність при проведенні публічних торгів по продажу вашого авто.

Часто торги можуть бути оголошені такими, що не відбулися, безпідставно, коли участь у торгах беруть «свої» учасники, що не виключено та дозволяє за допомогою такої процедури суттєво знизити ціну продажу авто, що передбачено процедурою, а вашу кредитну заборгованість за авто, відповідно, збільшити. Пам'ятайте, процедурні питання на торгах вам дорого коштуватимуть. Взагалі, за все-за все платите ви, якщо ви боржник: за торги та їх організацію, за інформаційно-технічне забезпечення суду, за витрати при подачі на вас позову, за організацію та примусове виконання рішення суду по стягненню з вас заборгованості. Але це цивільна відповідальність, пов'язана з невірною оцінкою вами своїх фінансових можливостей на час прийняття рішення та підписання кредитної угоди з банком, договору застави на авто та договору його страхування. Законодавством України кримінальна відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх фінансових (боргових) зобов'язань не передбачена. Це суто цивільно-правові відносини боржника та кредитора, що є сторонами у зобов'язанні;

– звернення до суду на кожному етапі чи після кожної дії банку, котра порушила ваші права та інтереси.

У варіанті, коли криза у відносинах кредитора та боржника вирішується шляхом судових рішень по зверненню стягнення на заставне майно боржника надважливим для вас, боржника, є ваша постійна присутність та участь у всьому, що відбувається з вашим авто. Так можна, зберегти та зменшити, хоча б частково, свою залишкову кредиторську заборгованість, тому що на ціну продажу вашого авто впливає не тільки людський фактор організатора торгів, який ми, можливо, навіть помилково прийняли за негативний, а й об'єктивні чинники. Такі, наприклад, як відсутність ринку продажу автомобілів. Тому коли вами прийнято рішення попри бажання цього не робити, вам все ж доведеться розлучитися зі своїм авто. Повертайтеся до переговорів з банком, затягуйте по можливості час, вигравайте його у переговорному процесі, а самі шукайте покупця на авто.

Ще декілька важливих моментів, на які необхідно звернути увагу кожному позичальникові:

– нарахування процентів на ваш борг зупиняється тільки подачею позову банком чи вами;

– нарахування неустойки у вигляді штрафу чи пені (ст.549 ЦКУ) починається з моменту прострочення виконання зобов'язання (порушення графіку платежів) у часі та може бути змінено за рішенням суду, а нарахування – припинено подачею позову чи виконавчим написом нотаріуса або ж за згодою банку, а у часі – не може перевищувати одного року;

– проценти на неустойку не нараховуються;

– загальний строк позовної давнини у 3 роки починає спливати з дати здійснення останньої дії однією із сторін у зобов'язанні. Наприклад, з дати останньої оплати фінансового зобов'язання боржником. Право вимоги виконання боргового зобов'язання припиняється після закінчення цього терміну незалежно від того, чи отримав кредитор свої кошти та відшкодування збитків у передбачений законодавством строк та спосіб;

– виконання судового рішення по стягненню боргу може стати неможливим, коли судові виконавці не знаходять самого боржника чи у зв'язку з відсутністю у боржника ліквідних активів, тобто рухомого чи нерухомого майна, банківських рахунків, тощо.

Варіант 3: Застава, припинення зобов'язання та форс-мажор.

У цьому розділі слід зробити наголос на кількох суттєвих та небезспірних моментах, що мають важливе значення для відносин кредитора та боржника або формування правових наслідків та меж відповідальності сторін у зобов'язанні. У деяких випадках краще навести цитати з норм закону, а можливість робити висновки щодо їх трактування чи застосування надати читачеві.

Таким чином, наприклад, поняття застави, види застав, страхування та оцінка, ризики випадкового знищення та правові наслідки цього, звернення стягнення на предмет застави та його реалізація викладено у ст.ст. 572 – 593 Цивільного кодексу України (ЦКУ).

Право при тримання, що так часто та неправомірно застосовується кредиторами та його ризики передбачено статтями 594-597 Цивільного кодексу.

Підстави припинення зобов'язань, правові наслідки порушення зобов'язань та відповідальність за порушення зобов'язань визначені статтями 598 – 625 ЦКУ.

Поняття договору, види договорів, підстави для зміни та розірвання договору викладені у ст.ст. 626 – 654 ЦКУ.

Цікавими та важливими у цьому розділі права є всі, без виключення, норми і кожному, хто має в цьому необхідність, бажано з ними ознайомитись особисто.

Розглянемо, наприклад, правові наслідки, що формують наступні статті Цивільного кодексу України:

– п.2 ч. 1 ст.581 ЦКУ: «У разі настання страхового випадку, предметом застави стає право вимоги до страховика». На практиці це означає, коли автомобіль, придбаний у кредит, оформлений у забезпечення по кредиту та застрахований буде пошкоджено, наприклад, у ДТП, так, що він не підлягає ремонту та відновленню, то відшкодування збитків за наслідки ДТП перед кредитором покладається на компанію-страховика у повному обсязі. Те ж саме буде у разі знищення автомобіля стихією чи за настання інших обставин, за які жодна із сторін не відповідає, на що вказує ст. 607 ЦКУ. Такі обставини, зазвичай, називають форс-мажорними, а їх настання передбачають, як правило, договорами страхування, котрі зменшують ризики можливих фінансових збитків їх власникам, а також беруть на себе фінансову відповідальність за наслідки у разі настання страхового випадку чи обставин, передбачених договором страхування. За це страховик бере платню, яка відповідає умовам та рівню гарантування захисту вашого авто;

– ч. 2 ст. 595 ЦКУ також стосується типових відносин кредитора та боржника, коли банк вилучає та притримує предмет застави: «Кредитор відповідає за втрату, псування або пошкодження речі, яку він притримує в себе, якщо втрата, псування або пошкодження сталися з його вини». Пригадаємо, що вина, як підстава для відповідальності, передбачає умисел або необережність. Це може стосуватися як правил поводження з річчю, так і забезпечення умов її зберігання. На практиці це означає, що коли ваше авто, з вашого дозволу чи без нього, банк у вас вилучив та зберігає у себе чи передав комусь на тимчасове відповідальне зберігання, і там, з цим авто, аше право користування яким було тимчасово обмежене банком, то ви за таких обставин не несете відповідальності за можливі наслідки. Саме тому, не зайвим буде нагадати про необхідність витребування у банківської установи акту прийому-передачі автомобіля, коли Ви, як власник, погодились на обмеження своїх прав добровільно та надали банкові право та можливість вилучити свій автомобіль. В такому разі свою згоду ви повинні засвідчити письмово. Притримуючи авто банк у відповідності до ч.4 ст.594 ЦКУ несе за нього повну відповідальність: «Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом».

– ч.1- 4 ст.591 ЦКУ передбачено порядок реалізації предмета застави. Є бажаним та економічно вигідним спрощення відносин кредитора та боржника за прикладом відносин, що діють у США та багатьох європейських країнах, коли між сторонами ніхто не стоїть на етапі врегулювання: банк, за чітко прописаних умов, має право вилучити заставлене майно та продати його якнайвигідніше для себе та боржника шляхом прямого продажу, без посередників та державного втручання. Норма права нашого законодавства, передбачена ст.591 ЦКУ, в основу якої покладене бажання зберегти та захистити майнові інтереси сторін, на жаль, в реальному житті працює проти боржника, а надалі – і проти кредитора та вводить між ними посередника – комерційну структуру, яка забезпечує організацію та проведення публічних торгів заставним майном.

– Ч. 1 ст.617 ЦКУ вказує на випадок або непереборну силу як на підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Як правило, це обставини форс-мажорного порядку або ж інші, що мають для сторін об'єктивний характер та призводять до наслідків, зарадити яким сторони не в змозі.

– дуже цікавою для позичальника, що страждає від фінансової кризи та невмотивованого апетиту кредитора, буде думка про застосування норм ЦКУ, викладених у ст.ст. 651 – 653 щодо підстав та наслідків зміни та розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими керувалися сторони при укладенні договору, як метод чи засіб до спонукання кредитора до відновлення перемов чи реструктуризації боргу на період кризи. Позов до суду на зміну умов або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, запропонований у розділі 2, є можливістю відстояти свої права та інтереси у відповідності до ч.2 ст.16 ЦКУ і лежить у правовій площині.

Правова мотивація його застосування у кризовий період не викликає сумніву: не повинен громадянин сам, навіть, якщо він є боржником, одноосібно розплачуватися за всі ризики цього недосконалого суспільства. Тим паче, що ми не маємо законодавчого забезпечення з вищевказаних цивільно-правових відносин в кризовий період сьогоднішнього масштабу. В розумінні ж простої людини, пересічного українця, це є несправедливим, коли банки та держава на одному боці, а громадянин цієї держави – на протилежному.

Знову, виходить, дві нерівноцінні частини та дві нерівноцінні участі.

А має бути, що і частини, і участь були у нас рівними… Як у людей!

Мрійте…Ви маєте на це право.

Можливо, Вам буде цікаво

By