Український Гомер XX століття

Улас Самчук народився 20 лютого 1905 р. у с. Дермань на Волині теперішньої Рівненської області у порівняно заможній селянській сім'ї. Село відоме православним монастирем, збудованим князями Острозькими. З ним пов'язана діяльність Івана Федорова, Даміана Наливайка, Мелетія Смотрицького.

У родині Самчуків зберігалися прадавні звичаї, обряди, традиції, вона жила за віковічними законами, де святими поняттями були Бог, праця, земля, рід, де хліборобський календар диктував розподіл обов'язків, де кожний знав свою роль і місце в житті. Це з родини виніс майбутній письменник переконання, що людей потрібно цінувати «не за їх маєтковим станом, а лише за їх моральними прикметами». Саме завдячуючи цим настановам найвищими цінностями стануть для нього на все життя людина, рід, а не групові чи класові інтереси.

У 1913р. сім'я у пошуках землі переїхала в Тилявці Кременецького повіту, де хлопець розпочав своє навчання. Цікаво, що ані цієї початкової школи, ані початкової у Дермані, ані української гімназії в Крем'янці, ані вищих шкіл він так і не закінчив: у перших двох випадках завадили Перша світова війна й польська окупація, потім — арешт і мобілізація до польського війська.

Першим опублікованим твором Уласа Самчука стало оповідання “На старих стежках”, вміщене у восьмому числі варшавського журналу “Наша бесіда” за 1926 р., а з кінця 20-х років він вже активно співпрацює з українськими літературно-художніми часописами.

Трагедія голодомору 1932-1933 pp. в Україні стала тематичною основою його роману «Марія» (1933). В 1932p. був написаний роман «Кулак». Одним із визначних досягнень української літератури стала тетралогія У. Самчука «Волинь» (1928 — 1937) – розлоге епічне полотно, яке зображує буття українського селянина. Героїчна історія Закарпатської України відображена в патріотичному романі «Гори говорять» (1936).

Проживаючи в Канаді, упродовж багатьох років У.Самчук працював над трилогією”Ост” (1948-1982),”На твердій землі” (1967).

Улас Самчук — автор мемуарів “П'ять по дванадцятій” (1954), “На білому коні” (1956), “На коні вороному” (1974) тощо.

Цей письменник досяг більших вершин, ніж хто інший. Він посідає одне з почесних місць в українській літературі ХХ століття, його твори здобули величезну популярність у світі. В останні роки Улас Самчук почав приїздити в Україну. Про нього пишуть статті, книги, за його творами ставляться спектаклі. Його життя і творчість вивчають школярі й студенти, пишуть дослідження і наукові праці. В Новомосковській центральній бібліотеці читачі зможуть ознайомитись з творами Уласа Самчука, з матеріалами про життєтворчість письменника, а також знайти потрібну інформацію про нього в мережі Інтернет.

У. Самчука справедливо назвали “Український Гомер XX століття». Він створив неповторну художню панораму своєї епохи, висвітлив долю рідного народу у періоди вирішальних випробувань.

Возможно Вам будет интересно

От