Здавна Новомосковськ вважався дуже «зеленим» містом. Він був таким затишним, що люди прагнули потрапити сюди й навіть залишитися тут жити. Недарма ж він прозваний також «містом відставних військових пенсіонерів» – ліс, річка, чисте повітря й доглянутість в цілому вабили до себе й не залишали байдужим нікого. Так було, коли «дерева були великими». Коли ці дерева були взагалі…
Ще влітку почався процес безжалісного перетворення нашого колись потопаючого в зелені міста на щось сіре й безлике. Комунальники взялися за пилки з такою запопадливістю, що вся центральна частина міста, а саме вулиці Радянська та Сучкова, нагадують тепер кадри з якого-небудь фільму жахів: відлякуючі обрубки, що стирчать уздовж дороги, не несуть ані естетичного задоволення, ані практичної користі людям – зникли пишні крони дерев, що раніше рятували від літньої спеки.
А сьогодні «під ударом» виявилася ще й набережна – по вулиці Комсомольській повним ходом йде масова вирубка дерев. Та якби рубали лише старі, сухі дерева, то ж під пилку та сокиру потрапляють й здорові, молоді! Більше того, завзяті комунальники начебто забули або не знають зовсім, що дерева на набережній виконують особливу функцію – своїм корінням вони утримують від руйнування берег річки. Старий тротуар, який невідомо скільки років не бачив ремонту, в багатьох місцях вже перетворився на глибокі вибоїни. На сьогодні ж, втрачаючи опору, він руйнується ще стрімкіше. І страшно навіть уявити, що буде з пішоходом, який раптом потрапить у ці вибоїни, бо схил настільки крутий, що врятуватися від падіння практично неможливо.
Дивлячись, на що сьогодні перетворюється наше місто, мимоволі з’являється ностальгія за тими часами, коли про нього піклувалися і керівники, і відповідні служби, і самі городяни. Тепер вже у пам’яті – чарівна тіниста алея по вул. Сучкова. А, може, хтось ще пам’ятає жінку похилого віку, яка саджала там квіти? Її вже давно немає на світі, а пам’ять лишилася, тому що пройтися тією алеєю завжди було приємно. Багато хто пам’ятає і той час, коли вул.Радянська засаджувалася каштанами… Люди мали бажання залишити по собі добрий слід, і в них це вийшло.
Навіть не вдаючись у політичні чвари й розмови про «поганих» і «гарних» керівників міста, різниця кидається в око. Посадити квіти і ялинки біля пам’ятника Літаку, звичайно, схвально, але це – лише мала частина, лише приклад того, як має бути на всіх міських вулицях. А цього немає.
Як немає в місті й мудрого, турботливого господаря, який би ставився до нього з душею.
P.S. За матеріалами газети «Новомосковська правда» від 23.11.11, міськвиконком має величезні плани щодо видалення дерев у місті й надалі. Планується спиляти 98 штук на Комсомольському острові, 96 – за адресою: вул. Комсомольська, 27 та 34 дерева по вул. Сучкова.
Водночас замість 228 видалених дерев найближчим часом планується придбання 20 (!!!) кленів для висадження по вул. Радянській на місці старих дерев.
Цифри вражаючі. А те, з яким ентузіазмом господарі міста взялися за позбавлення Новомосковська легенів, викликає жах.
Догосподарювались!..
