Останнім часом в Україні склалася катастрофічна екологічна ситуація навколо великих і малих річок. Налічується їх понад 73 тисячі та близько 70 відсотків з них вкрай забруднені. Джерела забруднення довго шукати не доводиться – відходи виробництва металургійних комбінатів та хімічних заводів, стоки від промивання обладнання підприємств харчової промисловості гублять водойми по всій території країни. Більшість старих очисних систем не витримують ніякої критики, оскільки спроектовані вони були досить давно та без врахування всіх можливих екологічних вимог. Нові ж очисні споруди є лише в декількох західних регіонах.
Причина, як завжди, у відсутності коштів. Дотримання правил користування прибережними смугами взагалі майже ніде не виконується. Адже на папері вони є, а насправді – в водоохоронних зонах випасають худобу, використовують ядохімікати, влаштовують сміттєзвалища, ведеться господарське будівництво.
Не є виключенням з цього сумного списку і наша річка Самара.
Переважно, на сполох б’є лише громадськість, хоча збереження річок – це понад усім обов’язок державних організацій – структур Міністерства екології, управлінь земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування та природоохоронної прокуратури. Та скрізь відповідають однаково – на це в держави немає коштів. Тож громадянам лишається лише споглядати, як через бездіяльність чиновників гине наше навколишнє середовище, в тому числі й річки. Чисельні звернення до нашої редакції новомосковців, схвильованих станом нашої візитної картки, річки Самари, свідчать про те, що проблема дійсно має місце.
Прокоментувати ситуацію погодилася лікар з комунальної гігієни Новомосковської міської санітарно-епідеміологічної станції Олена Миколаївна Хорольська:
По-перше, не треба лякати людей. Стан річки Самари на сьогодні є задовільним і відповідає визначеним нормативам. Ситуація завжди під контролем, адже щотижня ми забираємо проби води з річки та робимо декілька аналізів, а саме, бактеріологічний та фізико-хімічний. Окрім цього, кожного тижня воду з Самари окремо перевіряють на холеру. Згідно результатів усіх аналізів, що робляться, можна впевнено сказати, що всі показники в межах встановлених норм. В забраних пробах не знайдено ані нафтопродуктів, ані інших хімічних речовин, які можуть нашкодити екології річки. Підтвердженням тому є функціонуючий з 25 травня міський пляж. В іншому разі, його б ніхто не дозволив відкривати. До того ж, всі мають можливість бачити в самому центрі міста дику птицю на річці, яка відродилася в цій місцевості лише декілька років тому, а це свідчить про те, що екологічна ситуація на Самарі досить задовільна. Звісно, річку давно не чистили, як раніше, тож вона не може бути кришталево чистою, але чому цього не робиться сьогодні, то це вже питання до нашої міської влади.
Мабуть, з вищесказаного можна зробити висновок, що сьогоднішній стан нашої чарівної Самари – це об’єктивна реальність, а нормативи, які визначені в Україні, скоріш за все, з часом лише корегуються під реальний стан речей. От тільки поки в держави немає коштів на збереження своїх природних цінностей, сама природа прямує до самознищення, а ми, люди, ще й активно їй в цьому допомагаємо. Тож чи не час кожному з нас замислитися над тим, що ми також є частиною тієї природи, із загибеллю якої не стане й нас самих?