Чи є у нас альтернативний вихід?

В світлі останніх подій, що відбуваються на тлі “газової кризи”, коли в засобах масової інформації висвітлюється проблема енергозбереження та економії паливних ресурсів, ця тема є актуальною. Фахівці з питань енергозбереження вже давно запевняють нас в тому, що запаси традиційних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу, зокрема) не безмежні. До того ж, і потреби населення в додатковій енергії (чи електричній, чи тепловій) невблаганно зростають разом із значним збільшенням кількості жителів Землі.

І хоч-не-хоч, а виникають об'єктивні питання: а на які нетрадиційні та альтернативні ресурси багата наша земля? Де знаходяться їх родовища?

Безумовно, заслуговує на увагу енергія сонячних променів. У літній спекотний день вода, набрана у відкриту ємність, може нагрітися до такої температури, що її можна використовувати в побутових цілях… Пригадую, як мій дідусь завчасно заливав воду у велику діжу, що стояла на даху примітивної душової кабіни. За день вода нагрівалася, а ввечері можна було прийняти освіжаючий душ… Але такий непостійний ресурс є причиною низької потужності таких систем і викликає труднощі при їх експлуатації у зимову пору року. Тому для цього необхідно підключати до таких систем (як на мал.) накопичувачі теплової енергії.

Крім того, альтернативою сучасному газовому опаленню будь-яких приміщень може бути тепловий насос. Хочу відразу запевнити, що це не насос, що перекачує теплу воду! Така система являє собою холодильну камеру, “вивернуту навпаки”. Спробуйте доторкнутися до задньої стінки холодильника! Відчуваєте, яка вона гаряча? Таким же чином і працює тепловий насос. Він здатний, здавалося б, до неможливого: в холодну пору року частину тепла з навколишнього простору перетворити і віддати його в приміщення. Отже, працює, як звичайна холодильна машина. Тепло можна відбирати від ґрунту, ґрунтових вод, повітря і водоймів, промислових стоків та ін. І ще одна його характерна особливість: чим холодніше на вулиці, тим буде тепліше в приміщенні. Крім цього, теплові насоси можна використовувати і в промисловості, де є джерела невикористаного низькотемпературного тепла (в металургії, хімічній промисловості та ін.).

Чи є у нас альтернативний вихід?Подібні системи уже добре себе зарекомендували і давно використовуються в різних країнах. Так, в Швеції їх доля складає вже близько 50 %.

І хотілося б згадати і такий непривабливий “ресурс”, як тверді побутові і промислові відходи, які вже стали “головним болем” багатьох містечок та мегаполісів. Здавалося б, що купи відходів зберігаються на полігонах, інколи вони просто лежать під ногами, а виявляється, що вони є цінною сировиною для переробки. Міські відходи складаються приблизно на 60-80 % з горючих речовин і при цьому вони містять менше сірки в порівнянні з вугіллям. Тому побутові відходи можуть розглядатися і як додаткові джерела тепла, яке виділяється при спалюванні, і як сировина для отримання так званого біопалива достатньо високої якості.

Звичайно ж, в межах країни уже функціонують такі сміттєспалювальні заводи, але вони завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу, викидаючи в повітря шкідливі гази (діоксини та фурани, зокрема). Але вже проводяться науково-прикладні дослідження з метою вдосконалення вже існуючих і створенню нових екологічно безпечних технологій з утилізації побутових відходів. І в підсумку хочеться навести наступні “кричущі” факти: в середньому на одного жителя на добу утворюється 2 кг відходів; усього в країні накопичилося до 30 млрд. т відходів; полігони відходів займають більше 150 тис. га.

Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто – тим гостріше та актуальніше стає ця проблема.

Безумовно, скептики будуть стверджувати, що ці та й будь-які інші кроки з енергозбереження вимагають значних інвестицій. Але ж завдяки цьому будуть економитися природні ресурси і паралельно вироблятися додаткові мегавати енергії. В іншому випадку на нас чекає новий “енергетичний голод”. До того ж, заходи з впровадження систем енергозбереження підвищать комфорт нашого життя і якість споживаної енергії.

Источник: Е. Клюєв, студент Дніпропетровського Національного університету ім. О. Гончара

Можливо, Вам буде цікаво

By