Побудували на біду?

Багатостраждальним можна назвати шістнадцятий квартал нашого міста, до складу якого входять: вулиця та провулок Ціолковського, вулиця та провулок Ломоносова, вулиці Глінки та 8-го Березня.

Знаходячись практично у центрі міста, район підпадає до зони підтоплення, а його жителі щороку потерпають від повеней. І якщо депутата минулого скликання ще вдавалося хоч деколи побачити на кварталі, то сьогоднішні обранці, які потрапили до міської ради за партійними списками, і ока не кажуть до людей. Тож спитати нема з кого.

Проблема підтоплення почалася відтоді, як біля будинку №55а були збудовані приватні гаражі, що й порушило діючу дренажну систему.

У відповідь на скарги людей, які стали потерпати від підтоплень, у 90-х роках було побудовану перекачну станцію, яка невдовзі наказала довго жити, і місцеві чиновники не додумались ні до чого більш розумного, як збудувати таке собі рукотворне озеро, яке мало б зосередити в собі надлишки води, що заливали людські садиби.

У грудні минулого року на місці перекачної станції запрацювала важка техніка – трактори, бульдозери, закипіла робота не на жарт, а у людей з'явилася надія, що, нарешті, погреби та садиби стануть сухими. За три місяці було викопано величезний котлован з пологими краями, куди нашвидкуруч були кинуті бетонні плити, і замовники та виконавці, потиснувши один одному руки, розійшлися з миром.

Те, що зробили виконавці, назвати спорудою язик не повертається. Плити покладено криво-косо, вони не закріплені, і місцями розповзлися в різні боки. Навкруг цього об'єкту величезні вибоїни, будівельне сміття, терикони не розрівняного грунту… Безперечно, господарі так не роблять. Але ж незважаючи на це, споруду прийняли. Отримавши своє, підрядники ретирувались. По всьому видно, що і замовники, і виконавці залишились задоволеними. Останніх можна зрозуміти: отримали гроші за сяку-таку роботу, і ніхто не запитав, чому так неякісно та небезпечно для оточуючих зроблено об'єкт. Важко зрозуміти чиновників, котрі приймали споруду. Крім вже перерахованих недоліків басейн-озеро не виконало головного свого призначення – ліквідувати підтоплення так і не вдалося. Хіба що локально, лише у цьому місці, тож ефективності від нього – як кіт наплакав.

Побудували на біду?Щоб перевірити це, далеко йти не прийшлося. Буквально через дорогу у садибі навпроти ми побачили справжню Венецію – вода з городу підступала до самого помешкання та надвірних будівель. Звичайно, у погребі стоїть вода, сирість підточує підвалини будинку, і жити тут практично неможливо.

На одній із сесій міської ради одна з мешканок цього району, будинок якої визнано аварійним, просила надати родині квартиру взамін будинку, але депутати погоджувалися лише надати матеріальну допомогу… Змусити б їх пожити тут, особливо весною та восени, коли ноги тонуть у багнюці, а влітку – у пилюці. То яка користь від такого будівництва? Мабуть, для чиновників – ще одна «галочка», що зробили благо для людей, та й кошти освоїли. У зв'язку з цим хочеться процитувати міського голову В. Літвіщенка, який у ексклюзивному інтерв'ю одній із дніпропетровських газет вихвалявся, що побачивши на вулиці недопалок, зупиняє порушників, якщо ж не реагують, то наздоганяє, і пояснює «популярно». Може варто і своїм підлеглим пояснити, що викидати «на вітер» бюджетні кошти не просто халатно, а й злочинно.

Жителі шістнадцятого кварталу (та й прилеглих будинків-багатоповерхівок) отримали не користь, а головний біль. Адже рукотворне озеро глибиною близько трьох метрів може стати справжньою пасткою для дітей, які гуляють поблизу, і яких влітку воно вабитиме ще більше. Послизнувшись і опинившись у воді, вибратись звідти буде неможливо.

Біди поки що не трапилось, але це може статися в будь-який момент. І навряд чи хтось із чиновників відповість за таку жорстоку недбалість.

P.S. Ініціативна група кварталу звернулась за допомогою до депутата міської ради С. Мороза, який пообіцяв розглянути питання на найближчій сесії.

Источник: Т. Харківських

Можливо, Вам буде цікаво

By