Не знаю, чи надрукують мого листа, але не можу втриматися, емоції переповнюють після того, як став випадковим свідком відкриття нового будинку по вул. Леваневського. Ще більшого натхнення додав перегляд новин по місцевому телебаченню з коментарем «значущої» події.
Ну коли ж закінчиться у місті політика подвійних стандартів?! До несхочу набридло блюзнірство міського голови.
Ну як можна вихвалятися будівництвом житла для багатих, коли основна частина городян ледве кінці з кінцями зводить!
Шкода, що не поділився мер інформацією, хто ж ті щасливчики, що отримали квартири в елітному будинку. Чомусь приховав він і те, що тільки його сім'я тут придбала три квартири. Подейкують, що і не за сьогоднішніми цінами, а на дуже пільгових умовах…
Така щедрість інвесторів зрозуміла, за можливість заробляти гроші у нашому місті треба платити. І нічого, що ліпляться такі об'єкти практично у дворах житлових будинків. Хоча мер з оптимізмом і впевненістю стверджує, що у місті є ще 2 гектари землі під забудову…
Незрозуміло, нащо ж було влаштовувати шоу з цього приводу, скликати до нового елітного будинку багатодітних матерів, інвалідів, немічних пенсіонерів і говорити набридлі всім промови? Чи не для того, щоб вони відчули своє не дуже радісне соціальне становище ще гостріше? То треба було б не подарунки для «відчепного» дарувати, а хоча б одній багатодітній родині ключі від квартири вручити! Оце було б більш-менш справедливо.
Але не тільки сумне є у цій ситуації.
Щирий сміх викликали деякі моменти привітання Літвіщенка з Днем Конституції. Нікого не забув, про всіх згадав, і, насамкінець, побажав новомосковцям «жити вічно».
Нав'язлива думка жити вічно все частіше звучить з його вуст. Повіривши у свою невмирущість, «снизошел» і до нас, плебеїв. Але ж люди не дурні, пане Літвіщенко! І час невблаганно наближає вас до тієї миті, коли доведеться відповідати за всі проступки – вільні чи не вільні, як у святому писанні сказано. І ще ніхто із смертних не довів свою виключність і право на вічність, про яку вам вже час подумати…