Вішати всіх, хто буде заважати будувати

Заявив В. Літвіщенко на останній сесії міської ради тим, хто не згоден з масовим будівництвом, яке розгорнулося останнім часом у нашому місті. Ці слова Петра I, російського реформатора, який відрізнявся особливою жорстокістю, підвели риску під ретельно підготовленим докладом головного архітектора міста І. Майстренко.

Не викликає сумніву той факт, що готувався цей виступ на прохання міського голови, бо такої кількості зарозумних висловів не доводилось чути досі. Докладник так і сипала словами на зразок «мироздание», «сотворчество», «яркая, индивидуальная застройка», біблейськими «ибо»… тобто все, що будується, конче необхідно місту, відповідно, нам з вами, шановні новомосковці.

І навіть якщо наявні порушення, як з перенесенням Літака, то, за словами міського голови, це звичайне політикантство, небажання представників окремих партій розбудовувати Новомосковськ.

Після яскравої промови, яку високо оцінив В. Літвіщенко, Ірина Вікторівна представила на розсуд депутатів нові проекти, з якими ми зараз і ознайомимо читачів.

Нові архітектурні проекти

Так, по вул. Комсомольській у районі житлового будинку №64 на місці існуючого павільйону «Прибой» буде побудовано кафе, а по вулиці Плеханова,6 – кафе «Українські страви» з бенкетною залою, де можна буде відзначити будь-яку урочисту подію.

Незважаючи на те, що на першому поверсі будинку №2 по вул. Червоноармійській вже функціонують торгові об'єкти, перед ним, як записано у рішенні про затвердження містобудівного обґрунтування – на розі вул. Червоноармійська-Сучкова, буде розміщено павільйон продтоварів. Депутат від БЮТ С. Мороз акцентував увагу на врахуванні інтересів підприємців вже існуючих об'єктів та тих, на які депутати давали дозвіл про виведення з житлового фонду за адресою Червоноармійська, 2. Та як завжди, під загальний шум, сесія затвердила містобудівне обґрунтування «Будівництво павільйону продтоварів…».

ТОВ «СюзАгроТрейд» збудує по вул.Сучкова, 42А 5-поверховий житловий будинок. Забудовник не проти віддати місту так звану «десятину» – дві квартири обіцяно представникам комунальної сфери: одну – кращому медпрацівнику, другу – представнику освіти.

За адресою Радянська, 37 замовник С. Земляний побудує медичний центр дерматокосметологічних послуг, за його словами – подібного медичного закладу у місті нема. Він запевнив депутатів, що проблем із мешканцями житлових будинків не буде, а директор КП НККП А. Поздняков пообіцяв прибрати з місця майбутньої забудови сміттєві контейнери та встановити їх біля кожного житлового будинку.

У місті давно точаться розмови щодо будівництва нової школи естетичного виховання (знаної всіма музичної школи). За словами заступника міського голови з інвестицій О. Підодні, було проведено архітектурний конкурс за участю трьох інвесторів, як передбачає законодавство, але залишився лише один, СТОВ «ЦентрТоргАгро», а два заявники відмовились від проекту.

Нібито СТОВ «ЦентрТоргАгро» задовольнило всі вимоги, які ставить міська влада перед інвестором. Тож на місці старого приміщення буде збудовано чотириповерхове офісне приміщення, а за ним – дванадцятиповерховий житловий будинок. Школу естетичного виховання планується збудувати на місці колишнього будинку станції юних техніків (сьогоднішнього учбового центру «Навігатор»), з власником якого (згідно рішення сесії міської ради), юридичне управління міськвиконкому має намір розірвати договір оренди з подальшим знесенням вищевказаного приміщення. План помсти Д. Глущенку, кандидату на посаду міського голови на минулих виборах, давно зрів у В. Літвіщенка. І ось, нарешті, він отримав таку можливість. До того ж – під цілком пристойною вивіскою. Чим закінчиться задумка міського голови, і як вестиме себе орендар – покаже час, і ми обов'язково висвітлимо це на сторінках газети.

Алея слави місту не потрібна

Питанням архітектури та містобудування на минулій сесії було відведено головне місце, і розглядалися вони першими. Але хочеться повернутися до затвердження черги денної, до якої було чимало доповнень. Так, депутати від фракції БЮТ запропонували внести до розгляду рішення про впорядкування та ефективне використання міського сміттєзвалища.

Депутат від КПУ О. Ткач запропонував не розглядати питання про затвердження регламенту у зв'язку із нестачею часу для вивчення так званої малої конституції, а запропонував спочатку вивчити її і обговорити на депутатському дні.

Група депутатів у складі О. Ткача, Л. Резніченко, К. Пузиря, Н. Браженко ініціювали включення до розгляду 2-х питань. Перше: про підготовку до святкування 23 вересня визволення Новомосковщини від окупації; друге – про відміну рішення про незаконне перенесення пам'ятника Літак. Депутатська більшість не затвердилиа і цю пропозицію.

Депутат Н. Браженко запропонувала внести до черги денної питання про встановлення пам'ятного знаку жертвам голодомору і репресій.

Соромно було спостерігати, що одним з перших проголосував проти цього рішення міський голова В. Літвіщенко. За найменшої нагоди мер називає наше місто Новою Москвою, тож і тут він, а також інші депутати, які підтримали градоначальника, повели себе як справжні патріоти Білокам'яної – відмовилися погодитися з тим, що вже давно визнала більшість країн світу. Тим самим перекресливши зусилля сотень тисяч людей, які намагаються донести сьогодні до нащадків пам'ять про безвинно загиблих. Радянський режим винищив українських селян фізично, але ще більшу жорстокість проявляють ті, хто відмовляється визнати факт такої наруги.

Вішати всіх, хто буде заважати будуватиБули пропозиції і від депутатів С. Коротич та О. Шевченка, і вони були підтримані більшістю народних обранців. Інші вищеназвані пропозиції не пройшли, тільки наприкінці сесійного засідання депутати таки проголосували за рішення депутатської фракції від БЮТ про упорядкування та ефективне використання міського сміттєзвалища.

Не було прийнято до уваги сказане О. Ткачем зауваження щодо неналежної підготовки до святкування звільнення міста від окупації. А оскільки головою ювілейної комісії є В. Літвіщенко, то Олександр Васильович запропонував заслухати міського голову, бо нічого до свята не зроблено, а обіцяну Алею Слави навряд чи можна побудувати за два місяці.

Віктор Іванович одразу відрізав депутату шанованого віку: мовляв, ніякої Алеї не буде, грошей нема у бюджеті, і взагалі “она городу не нужна”! І практично до кінця сесійного засідання відверто кепкував над представниками Комуністичної партії. Дивно, що людина, яка тримала червоний прапор на міських урочистостях, була членом цієї партії, тепер дозволяє собі випади на зразок « …у них как было лукавство и обман, неумение отвечать за свои деяния и поступки, так остается и сегодня…». До речі, сесійне засідання міський голова вів на «великом и могучем», згадавши відомий вислів класика: «Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин». Отакої. Спробуй зрозумій таку політику, чи то «політиканство», слово, яким так часто оперує у своїх висловлюваннях В. Літвіщенко. І доки міський голова нехтуватиме державною мовою, порушуючи, як держслужбовець, закон “Про мови” і показуючи відповідний приклад своїм підлеглим?

І вашим і нашим

Ще одне цікаве для жителів міста рішення прийняли цього дня депутати – про порядок встановлення у багатоповерхових будинках автономного опалення. Здавалось би, все зрозуміло. Необхідність економити газ та власні кошти змушують людей відключатись від централізованого теплопостачання. І не від великої розкоші люди йдуть на це. Бо винайти у сімейному бюджеті близько 15 тисяч гривень – річ не проста. Та робити це необхідно. Начальник КП Теплоенерго Г. Троценко зазначив, що бажано відключатись від тепломережі цілим будинком або хоча б під'їздом, тому що стихійне встановлення опалення веде до розбалансування системи. Міський голова висловився за збереження підприємства КП Теплоенерго, і було прийнято рішення про створення виконкомом міської ради міжвідомчої комісії, яка й буде вирішувати долю кожного бажаючого. Ще раз хочеться навести приклад м. Рівного, де владою було прийнято рішення про встановлення у всіх багатоповерхових будинках автономного опалення, а мешканцям за ініціативи міської влади були надані безпроцентні кредити… У нас же знову змушують ходити по кабінетах і кланятися. Якщо комісія дозволить, то треба буде погодити встановлення з КП Теплоенерго, КП УЖКГ, НУЕГГ, НМРЕМ, санстанції, відділу УМНС. Так що набирайтесь терпіння, шановні, і, звичайно, збирайте гроші!

На сесії також було прийнято рішення про створення комунального підприємства «Трубник», «Міськкомунгоспу» та КП «Новомосковськводоканал».

Дефіцит культури і такту

Суперечка виникла при затвердженні рішення про надання матеріальної допомоги громадянам міста. Так, депутат О. Ткач попросив надати документи, яка сума необхідна Миколі Тимофійовичу Невпрязі для проведення оперативного лікування для заміни суглобів, адже 30 тисяч гривень – чимала сума матеріальної допомоги йому, і навряд чи комусь виділялись такі кошти. Він запропонував звернутися до відповідних обласних структур з пропозицією вирішити питання про проведення операції безкоштовно як одному з небагатьох Героїв Радянського Союзу. Але Олександра Васильовича звинуватили у особистій неприязні до М. Невпряги, і рішення було прийнято на користь останнього.

Депутат О. Ткач зробив також зауваження оргвідділу міської ради стосовно безпідставного звеличення В. Літвіщенка, посаду якого весь час друкують з великої літери. – Міський голова пишеться з маленької літери, тож не робіть ведмежу послугу Віктору Івановичу, – закінчив свій виступ комуніст.

Отримав міський голова зауваження стосовно ведення сесійного засідання і від Л. Резніченко, депутата від БЮТу. Людмила Василівна попросила голову коректно ставитися до всіх депутатів, і не коментувати хто як голосує, тим самим порушуючи права народних обранців.

Втім, зауваження варто було зробити не тільки міському голові, а і його найближчому поплічнику А. Ульяненку, заступнику з правових питань. Впродовж усього сесійного засідання він сидів, по-королівськи розвалившись на стільці і підсміювався чи не над кожним доповідачем (яких не підтримував голова), або як любить казати наша молодь “лахав”. Втім, з презирством пан Ульяненко ставиться не тільки до депутатів міської ради. Газетярам довелось стати мимовільними свідками його спілкування із звичайними громадянами міста. Жінку, яка прийшла поскаржитись на цеглини, які летять на голову пішоходам з даху недобудованого магазину, Ульяненко навіть не впустив до кабінету, крізь зуби цідячи слова. У них лунало стільки зневаги до неї, що уже навряд чи жінка вдруге захоче не те що спілкуватися з паном Ульяненком, але й відвідувати міськраду взагалі.

Слово для тоста…

Наприкінці сесійного засідання також в черговий раз було піднято тему радіоточок, яких з кожним днем стає все менше у місті. Так, під час заміни електромареж на вулицях Суворова, Кутузова та прилеглих до них, – як написав у зверненні квартальний Б. Полушко, було пошкоджено радіозв'язок, який до сьогодні не відновлено.

Для багатьох мешканців нашого міста радіо досі залишається одним із основних джерел інформації, не слід забувати і про те, що саме на нього покладено важливу місію попередження населення в разі небезпеки. Позбавлені радіозв'язку люди вже зверталися до багатьох інстанцій, але ніде на їх прохання відновити зв'язок не відреагували. – І навряд чи відреагують, – сказав В. Гайдар, начальник цеху зв'язку. Це питання не в змозі вирішити ані у Павлограді, а ні у Дніпропетровську, тому він запропонував написати звернення до міністерства транспорту та зв'язку, оскільки для відновлення ліній електропередач потребують чималих коштів.

Загалом сесія пройшла у спокійному руслі. Більшість депутатів підтримала практично всі проекти рішень, чим був задоволений міський голова. Перемовляючись із секретарем міської ради забував виключати мікрофон, і зал міг чути як позитивні висловлювання, так і не дуже, тому було весело спостерігати за веденням сесійного засідання. Уявіть собі, що міський голова замість «слово надається» казав «слово для тоста». Що зробиш, звичка, мабуть. Хоча в незручну позу міський голова нікого, слава богу, не ставив. Впевнені, що є в цьому і наша заслуга. Публікація його «крилатих» висловів позитивно вплинула на його мовну культуру.

Р. S. Ще одна підказка міському голові – лікують хворих у лікарні, а голоси депутатів лічильна комісія рахує.

Источник: Т. Харківських, А. Чиндрова

Можливо, Вам буде цікаво

By