Новомосковськ — особлива планета

Не буває міста без театру. По-різному складаються обставини: є сцена — немає режисера, є п’єса — немає героя. Але колись зірки сходяться, все починає працювати: автор, режисер, актори. Зустріч талановитих людей дарує нові враження, нові видовища.

В 2009 році розпочалася історія створення Новомосковського молодіжного театру управління культури та туризму. Тоді до методичного центру клубної роботи прийшла працювати Олеся Калітієвська — талановитий режисер, яка має досвід роботи з театральними колективами. Існує вислів, що театр починається з вішалки. Та, мабуть, у нашому випадку, він розпочався саме з режисера. Є режисер — буде і театр. Взагалі все, що пов’язане з театром, має в собі містичні збіги. Вони не вкладаються у звичайний опис подій, але режисери та актори на це дивляться очима людей, що знають: так і потрібно бути — це і є театр…

Приступаючи до роботи, режисер сказала: «Моя мрія — поставити «А зори здесь тихие». Поступово мрія почала набирати реальних обрисів. Був написаний сценарій, придбано сценічне освітлення, пошиті костюми, виготовлені декорації, підібрані дівчата на головні ролі і ролі другого плану, та не було головного героя, старшини Васкова. І ось, нарешті, він з’явився: вчитель Максим Гуртовий. Це сьогодні ми не уявляємо іншого актора в ролі Васкова. А тоді — в першу зустріч — хвилюванню режисера не було меж: чи підійде, чи не злякається кількості слів, які потрібно вивчити напам'ять, чи відчує характер героя, поведінку, чи почує струни душі, які спочатку тихо бринять, а в фіналі рвуться?.. Ось завдання, яке повинен був виконати Максим. І почалася робота над роллю: багатоденна, виснажлива.

Бачення режисера, його робота з акторами — це окрема сторінка, яку навіть описати важко, вона не обмежується лише годинами репетицій. Цілодобово протягом кількох місяців жити виставою, кожну хвилину думати про епізоди, мізансцени, монологи… А ще — музика, світло. Вранці вставати з думками про виставу, а пізно ввечері засинати з одним словом: «Зорі»…

Талант, помножений на працю, подарував місту незабутні хвилини зустрічі з Театром. 22 червня 2010 року відбулася прем'єра вистави. В жовтні ще п'ять виступів. В березні зал клубу культури знову заповнили глядачі «Зорей».

Контраст перших епізодів: прибуття до гарнізону і подальше розгортання подій діє на глядачів приголомшливо. Але це і є правда. Правда про війну. Правда про жіночу долю на війні. Сліз не стримують ані глядачі, ані актори. І те, що вдається Максимові, вражає і захоплює, а серце не витримує його погляду і слів: «П’ять дівчат всього, всього п’ять»…

Ця вистава — вона як опік на душі, що не гоїться. Ось вони вп'ятьох: Рита Осяніна — Антоніна Біліченко, Женя Комелькова — Альбіна Жовненко, Соня Гурвіч — Юлія Лимар, Галя Четвертак — Ганна Гаєва, Ліза Брічкіна — Анастасія Дригола. І лунає музика, музика, від якої моторошно і хочеться відвернутись і сказати, що нічого не було, всі живі, але відкриваєш очі і розумієш, що то не дівчата вже, а лише видіння…

Посилює емоційний стан та враження музичне оформлення вистави. Усі потрібні фонограми записував Едуард Ралдугін, завідувач музичною частиною ОМЦКР. І від того, що ком стоїть у горлі, і від того, що будуть пам'ятати «Зорі» глядачі і розкажуть близьким — не зачерствіють душі людей, і будуть вони приходити в театр ще і ще.

У лютому 2011 року молодіжний театр отримав запрошення з міста Харкова взяти участь у четвертому Всеукраїнському відкритому фестивалі дитячих та юнацьких аматорських театрів «Маски Мельпомени». Серед сорока театрів у попередньому турі було відібрано вісім, у тому числі і наш театр з виставою «А зори здесь тихие».

Бажання подарувати харківському глядачеві «Зорі» було потрібно підкріпити матеріально, адже участь кожного з учасників коштувала 795 гривень. Не всі батьки можуть заплатити таку суму за дитину. Тому довелося звернутися за спонсорською допомогою. Завдяки підтримці новомосковських підприємців та керівників громадських та політичних організацій, вдалося зібрати необхідні кошти для поїздки. Принагідно дякуємо всім! До Харкова приїхали колективи з Києва, Рівного, Сумів, Чернівців, Мелітополя і навіть Єкатеринбурга. У кожного була своя вистава, своя історія, на яку чекали і глядачі, і вимогливе журі, у складі якого були заслужені діячі культури України і Росії.

Якщо сказати, що новомосковські «Зорі» просто вразили і глядачів, і журі, то це означає — не сказати нічого. Єдина вистава, якій стоячи аплодує журі, — «Зорі».

«Приголомшливо» — такою була оцінка журі, яке не побачило недоліків у виставі. Професіонали високо оцінили роботу новомосковського режисера і акторів. «Новомосковськ — особлива планета» — так назвав наш колектив голова журі, директор Театрально-творчого об'єднання «Сад», заслужений працівник культури РФ Олексій Якиманський.

Аж ось і нагородження. Нерви не витримують напруги, серця пульсують. За високу виконавчу майстерність дипломами за кращу жіночу роль журі нагороджує… не одну, а всіх п'ятьох дівчат: А. Біліченко, А. Жовненко, Ю. Лимар, Г. Гаєву, А. Дриголу. Гран-прі за кращу чоловічу роль отримує Максим Гуртовий. Кращою режисерською роботою журі визнало роботу режисера Олесі Калітієвської.

І головне. Гран-прі четвертого Всеукраїнського відкритого фестивалю дитячих та юнацьких аматорських театрів «Маски Мельпомени» отримує вистава «А зори здесь тихие»! Здається, додати більше нічого.

Ми щиро вітаємо режисера і колектив молодіжного театру з перемогою та бажаємо подальших перемог і нових вистав!

Можливо, Вам буде цікаво

By