Казковий дивосвіт

Поліну Семенівну Албатову добре знають не лише у Новомосковську.

Ця тендітна жінка займається дуже хорошою і доброю справою — вона шиє ляльок, вишиває, робить поробки із соломки, в’яже.

Здається, ніщо не може нести більше позитивної енергії, хорошого настрою, ніж ці чудові творіння майстрині, в які вона вкладає не лише вміння і талант, а й свою душу.

Її майстерність не обмежується лише художніми роботами, адже більше шести років жінка очолювала ляльковий театр «Петрушка» при станції юних техніків. Ця робота вимагала не лише навчання акторській майстерності, а й вміння власними руками творити ляльок, тому Поліна Семенівна навчала маленьких новомосковців шити, вишивати, робити всілякі поробки. Часто репетиції проводила вдома, де і грали, і шили, і пили чай.

Казковий дивосвіт

На жаль, у зв’язку із погіршенням стану здоров’я довелося обмежитися стінами квартири, яка стала для Поліни Семенівни справжньою робочою майстернею. А раз так, то і домочадці — чоловік та діти стали помічниками майстрині. Перший з них чоловік, Анатолій Васильович, який багато чого майструє власними руками, забезпечує участь у виставках. Майстриня об’їздила багато міст України, виставляючи свої роботи у Харкові, Новоград-Волинському, Павлограді, Сорочинцях.

Щороку бере участь у виставці «Чисті джерела», яка проводиться у музеї ім. Яворницького.

На сьогодні це задоволення не з дешевих. Заняття кількома видами мистецтва вимагає чималих фінансових затрат: треба і участь оплатити, і саму поїздку. Тож всі організаційні питання лягають на плечі чоловіка.

Мамине захоплення прийшлось до душі і дочкам Поліни Семенівни: Альоні, Марії та Ніні.

Найстарша, Альона, працює музичним керівником у дитячому закладі, і також поділяє мамине захоплення. Сама вишиває, в’яже, допомагає робити ляльок, яких потім використовує у своїй роботі. Долучила до справи свого чоловіка Юрія, який у разі необхідності возить Поліну Семенівну на виставки. Як каже майстриня, саме присутність зятя на одному з таких заходів не залишила у нього сумнівів стосовно серйозності подібного роду занять.

Друга донька, Марія, працює екологом, і також шиє, вишиває, в’яже. Найменшенька, Ніна, студентка. Крім того, що займається рукоділлям, має неабиякі здібності до музики: пише пісні, грає на ударнику у рок-групі і гастролює по всій Україні.

Казковий дивосвіт

Троє онуків має Поліна Семенівна: Дмитра, Артема та Даринку, і найстарший, Дмитро, теж долучається до бабусиної справи і разом з нею відвідав вже не один ярмарок та виставку творчих робіт. Що вартий такої бабусі, довів на конкурсі «Сузір’я Гагаріна», де за виготовлений своїми руками космічний корабель отримав перше місце.

Ось так змогла згуртувати родину навколо лялькарства та вишивки Поліна Семенівна Албатова, захопити всіх добрими та позитивними видами творчості.

Зізнається, що за роботою менше думає про хворобу, яка інколи міцно бере жінку в свої тенета. Та лише трішки полегшає, і майстриня знову йде до крамниці за тканиною, фурнітурою, і, вибираючи ґудзички, мереживо, яскраві клаптики розмаїтих тканин, забуває про недугу. Вона поринає у світ казкових персонажів, а на рушниках оживають візерунки, окремим з яких більше двохсот років.

Майстриня робить ляльки і вишиває не заради заробітку, хоча це теж важливо у сьогоднішньому житті. Вона живе у казковому світі, творить диво і охоче ділиться з оточуючими тим, що може і вміє сама.

Хочеться вірити, що краса та добро дійсно врятують світ. Це складові, які всім нам конче необхідні сьогодні.

Можливо, Вам буде цікаво

By