Турнір пам’яті

Минулої неділі на базі санаторію «Новомосковський» відбувся турнір з волейболу, присвячений пам’яті колишнього директора комунального підприємства «Новомосковська радіоредакція» Валентини Петрівни Іконнікової, яка рік тому пішла від нас в інші світи, але для сотень новомосковців залишається і, переконані, надовго залишиться в їх пам’яті і серцях своїми добрими ділами, своєю відданістю справі, якій присвятила життя.

Добрий слід на новомосковській землі залишила ця жінка своєю невтомною, часом виснажливою роботою на журналістській ниві, своєю повагою до колег— журналістів і тих, кому присвячувала радіопередачі. В свій час Валентина Петрівна була чемпіонкою міста з настільного тенісу, добре грала у волейбол. Тому колектив радіоредакції, підтримуючи ініціативу ветерана спорту Присамар’я Бориса Федоровича Сніжковського, і вирішив провести цей турнір.

І ось настав момент урочистого відкриття турніру. Голова районного спортивного товариства «Колос» Олег Миколайович Шевченко доповідає його організаторам: директору — головному редактору КП «Новомосковська радіоредакція» Валентині Іванівні Тимощук та чоловікові і синові В. Іконнікової — кандидатам технічних наук Дніпропетровської національної гірничої академії Юрію Родіоновичу й Максиму Юрійовичу про те, що чотири найкращі команди міста і району: «Юність» і «Ветеран» з Новомосковська та спортсмени з Черкаської селищної ради і Перещепинського газопереробного промислу готові розпочати гру.

Нових перемог, спортивних здобутків та удач спортсменам побажала завідуюча сектором внутрішньої політики районної державної адміністрації Анна Юріївна Степанова— Нікітченко. Після цікавої і напруженої гри, яка тривала п’ять годин, переможцями стали найдосвідченіші — представники новомосковського «Ветерана». На другій сходинці пошани — представники команди «Юність», а на третій — черкасці.

В урочистій обстановці пройшло нагородження переможців, яким від колективу радіоредакції В. Тимощук вручила перехідний кубок, грамоти та медалі. Від сім’ї Іконнікових Юрій Родіонович вручив команді-переможниці пам’ятний кубок, а гравцю, який приніс найбільшу користь своїй команді — красиву статуетку волейболіста. Ним став Володимир Біряєв з команди «Юність».

Ні, недарма таки кажуть, що людина живе доти, доки живе про неї пам’ять. Не забуде про Валентину Петрівну не лише її любляча родина. Пам’ятають і пам’ятатимуть її всі, хто працював разом, хто з дня в день слухав її незабутнє «Говорить Новомосковськ», хто був героєм її радіопередач. А турнір, який ще не раз відбуватиметься на Присамар’ї, яскраво свідчитиме про те, що живе пам’ять про людину, яка немало зробила для історії і слави Новомосковщини.

Можливо, Вам буде цікаво

By