Чужа війна

Двадцять чотири роки тому, 15 лютого 1989 року, останню колону радянських військ було виведено з Афганістану. Закінчилась більш ніж дев’ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу, в якій до сьогодні тривають збройні конфлікти.

Сьогодні серед нас живуть люди, для яких життя – це найкращий подарунок долі. Вони повернулися додому з пекла війни. З вигляду такі, як і всі, тільки коли мимоволі торкаєшся їхнього далекого минулого, зранені душі ладні віддати все – лише би не ворушити притишений біль.

Пам’ять наших земляків, воїнів-афганців, – це болюча історія українського народу. Про неї потрібно пам’ятати, її потрібно згадувати, адже багатьом матерям так і не судилося побачити синів, рідним – братів, дітям – батьків. Сьогодні їхні обличчя закарбували лише старі сімейні фотографії, кам’яні плити пам’ятників, устелені квітами підніжжя могил.

Завтра ми відзначатимемо чергову річницю виводу радянських військ з Афганістану. У цей день ми вшановуємо всіх учасників бойових дій на території інших держав. Наші земляки виконували свій військовий обов’язок в Афганістані, Угорщині, Кубі, Чехословаччині, Ефіопії, Югославії, Лівані, Іраку.

Бойовими афганськими та дорогами інших держав пройшли і новомосковські міліціонери. Двоє з них і зараз несуть службу в Новомосковському міському відділі міліції – старший оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків капітан міліції Олександр Станіславович Рибак, який в 1997 році служив у Югославії, помічник дільничного інспектора міліції старшина міліції Сергій Анатолійович Парамєєв, який в 2004-2005 роках служив в Іраку. Вісімнадцять міліціонерів – воїнів-інтернаціоналістів – нині перебувають на пенсії.

У День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів схиляємо голови перед живими і полеглими, перед ветеранами та перед тими, хто захищав і захищає ідеали добра у різних країнах світу. Дякуємо вам за мужність і стійкість! У день пам’яті і скорботи бажаємо вам, дорогі воїни-інтернаціоналісти, вашим рідним і близьким миру, щастя, здоров’я та успіхів.

Пам’ять про загиблих побратимів назавжди збережеться в наших серцях, і ми зробимо все можливе, щоб бути гідними пам’яті тих, хто віддав життя, виконуючи інтернаціональний обов’язок, і хто навічно залишиться для нас взірцем.

Можливо, Вам буде цікаво

By