Школа джур готує справжніх козаків

В гості до вихованців Михайла Миколайовича Гладуша, керівника гуртка військово-патріотичного козацького виховання при ЦПР (Школа джур), ми збиралися давно. Аж ось і нагода трапилася: з дітьми саме проводилися заняття на базі літнього табору, куди ми й завітали разом зі знімальною групою.

Дітей ми застали за модним нині заняттям – грою у пейнтбол, яку організували козачатам старші товариші. Вихованці М. Гладуша із задоволенням брали участь у цій захоплюючій грі. Долучилися до гри і гості – група вихованців Центру позашкільної роботи, які були цього дня у таборі разом із вихователем Ольгою Валентинівною Кожурою.

Ми вже не вперше зустрічаємося із Михайлом Гладушем, який протягом ось уже 12 років очолює Школу джур. На запитання, чому він це робить, керівник відповів, що спонукав його до цього син, який у підлітковому віці засиджувався за комп’ютером, викликаючи тривогу у батьків.

Головною метою М. Гладуша було бажання відволікти хлопця від монітора, зацікавити справжньою чоловічою справою. Прийшовши з сином до Школи джур, залишився тут і сам, став виховувати у підлітках козацький дух. Дуже скоро до нього потяглися хлопці, які зацікавилися тим, що робить Михайло Миколайович. Заступник Генерального єсаула Спілки козаків України Війська Запорізького низового, єсаул М. Гладуш поставив собі завдання відволікти якомога більше дітей від вулиці, залучити їх до занять фізичними вправами, навчити поважати один одного, цінувати дружбу, дотримуватись православних та культурних традицій, приділити серйозну увагу патріотичному вихованню.

Школа джур готує справжніх козаків– Моє завдання – зробити із цих хлопчаків справжніх чоловіків, які сміливо крокуватимуть у самостійне життя. До популяризації військово-патріотичного виховання долучили і деякі міські школи, – розповідає єсаул. Так, вдалося знайти порозуміння з керівництвом СЗШ №2, №6, СЗШ №15, де двічі на тиждень М. Гладуш проводить з вихованцями заняття. На сьогодні у гуртках займається 80 учнів, і кількість бажаючих оволодіти навичками справжніх козаків постійно зростає. Членами гуртка стають не лише хлопці. Не поступаються їм і дівчата, які все активніше долучаються до участі у, на перший погляд, чоловічій справі. Та у Михайла Миколайовича місце і заняття знаходиться кожному, і знання та навички, отримані тут, обов’язково стають у нагоді у подальшому житті.

Багато вихованців у майбутньому присвячують своє життя служінню Україні – стають військовослужбовцями, міліціонерами, працюють в охоронних структурах. Ми попросили членів Школи джур розповісти, чому вони стали її відвідувачами, чому тут навчилися, і чи змінилося щось у їхньому житті, коли стали вихованцями цієї Школи.

Владислав, СЗШ №6:

– Я вже 3,5 роки відвідую Школу джур. Вона дійсно відірвала мене від комп’ютера, і тут багато уваги приділяється військово-патріотичному вихованню, військовій підготовці. На сьогодні я вже визначився з професією, яку оберу: стану міліціонером.

Микита, СЗШ №6:

– Мені сказали друзі, що є така Школа, і там багато цікавого. І ось уже півроку я тут. Яку професію оберу, ще не знаю, але подобається військова справа…

– Сергій, СЗШ №2:

– Я мрію стати артистом або хореографом, але сьогоднішній дух Школи джур стане мені в нагоді, адже Михайло Миколайович навчає нас долати труднощі, ставить перед нами справжні чоловічі завдання, і це робить нас сильнішими.

Анна, випускниця СЗШ №18:

– Про Школу джур дізналася випадково: друзі запросили мене до лісу, де я і познайомилася з козацьким рухом. Мені імпонує те, що її вихованці часто ходять у походи, займаються фізичною підготовкою. І хоч заняття у Школі не вплинули на вибір майбутньої професії, я стала сміливішою, сильнішою. Тут кожен вчиться цінувати дружбу, гартує свій характер і волю.

Ось такі вони, вихованці Михайла Гладуша. Всі вони добре усвідомлюють просту життєву істину: важко у навчанні – легко в житті. І якщо їх вихователь буває суворий до них, не ображаються, бо якщо й карає, то справедливо, як кажуть, за діло. Мабуть, тому батьки зі спокійним серцем доручають Михайлу Миколайовичу своїх дітей, які зі Школи джур виходять змужнілими, загартованими, справжніми козаками, патріотами, готовими самостійно крокувати по життю.

Можливо, Вам буде цікаво

By