А що ті зробив?

– Я неодноразово від імені мешканців нашого під'їзду писав листи, в яких розповідав про непрацюючий вже три роки ліфт, але якщо і отримував відповіді, то лише відписки, – з такими словами звернувся до представників ЗМІ Володимир Олександрович Александрович, мешканець будинку № 32 по вулиці Радянській. З року в рік він безрезультатно оббиває пороги різних інстанцій, добиваючись вирішення проблеми. І у своїх поневіряннях Володимир Олександрович не одинокий – він лише один з багатьох у довжелезній черзі „ищущих и жаждущих” справедливості у нашому місті.

Несправний ліфт, підвали, повні фекалій, дірявий дах, тріщини у стінах багатоповерхівок – це далеко не повний перелік бід, з якими стикаються мешканці чи не кожного будинку Новомосковська. На жаль, не всі, хто з тими бідами знайомий, має бажання з ними боротися – хтось розчаровується і полишає справу вже після першої спроби достукатися до „власть имущих”. Дехто навіть і не пробує, наперед розписавшись у власній безпорадності й малозначущості. Але хтось відстоює своє право на гідне життя всупереч усьому. Саме до таких людей належать активісти другого під'їзду будинку по Радянській, 32.

Епопея з ремонтом ліфта триває вже три роки. Найбільше ця поламка дошкуляє пенсіонерам та інвалідам, яких у під'їзді чимало. Не легше доводиться і мамам з маленькими дітьми – тягнути коляски з восьмого поверху – справа не з легких.

– У технічному висновку, складеному відповідною організацією після поламки ліфту ще у 2006 році, – розповідає Володимир Александрович, – вказано, що ліфт потребує капітального ремонту через закінчення кінцевого терміну експлуатації. Куди ми тільки не звертались: в ЖЕО нам сказали, що грошей на ремонт немає, ми написали відповідні листи до міської та обласної влади, дійшли до самого Президента… Після цього наш „буйний” під'їзд вирішили покарати – і відрізали світло.

В. Заікін, інвалід третьої групи – з великими труднощами пересувається подвір'ям на милицях. Піднятись по східцях для нього – завдання непросте – і на один поверх для нього зійти – справа не однієї хвилини. А коли у під'їзді вимкнули світло, чоловік потрапив у підвал…

Врешті-решт наполегливість жителів зробила своє: у лютому цього року на сесії міськради депутати „зглянулися” – і виділили необхідні 20,6 тисяч гривень. Здавалося б, ось він, порятунок для мешканців другого під'їзду. Але де там…

– До сьогоднішнього дня ці гроші з урахуванням інфляції потихеньку „тануть”, – каже Володимир Олександрович, – а ремонт навіть не розпочато. Ми звертаємось знову ж таки у ЖЕО, до міської ради, де нам відповідають, що все, що треба, зроблять. Коли я звернувся до начальника ЖЕО В. Струця, він пообіцяв, що в кінці вересня ліфт буде зроблено.

Сьогодні уже жовтень…

Безперечно, є всі підстави звинувачувати як місцеву, так і центральну владу у бездіяльності та байдужості до проблем пересічного мешканця країни. Але чи можемо ми з такою ж певністю сказати про себе, що все зробили для того, щоб змінити своє життя на краще?

А.Чиндорова

Возможно Вам будет интересно

От