Досить широко відома трагічна історія, пов'язана з помстою фараона Тутанхамона. На початку ХХ ст. (у 1922р.) археолог Говард Картер розкопав усипальницю фараона та зухвало її порушив. Він вийняв із гробниці мумію фараона і все, що знаходилось при ній. Дослідник діяв за моральної і фінансової підтримки заможного лорда Карнарвона. З моменту розкопки усипальниці до початку вилучення із неї мумії пройшло близько року. Протягом цього часу єгиптологи, місцеві релігійні особи і навіть прості робітники із оточення археолога неодноразово попереджали його, що руйнувати усипальницю та тривожити спокій фараона не треба.
Існує перевірений часом зв'язок подій – наруга над матеріалізованою пам'яттю покійного викликає гнів духу покійного. За цим слідує невідворотне і тяжке покарання винуватців. І Картер, і Карнарвон тоді скептично посміхались на ці попередження. Примара успіху затьмарила їх розум, блокувала почуття самозбереження. Та не пройшло і року, як почала здійснюватись помста скривдженого духу фараона. Спочатку розладнались їх комерційні справи, а невдовзі Карнарвон і Картер передчасно і загадково померли. Така ж доля спіткала ще близько 20 осіб, в тій чи іншій мірі причетних до відкриття усипальниці фараона.
Все це не легенда, а реальні факти початку ще недалекого ХХ сторіччя. Факти сумні, але для обережних людей повчальні.
Повернемось до наших реалій. 17 листопада 2008 року автор цих рядків відреагував на подію, що з благословення міської влади сталася у нашому місті ( стаття у №27 газети „Вісник Присамар'я”). Безпосередньо в переддень Святої Трійці було зруйновано будинок Кирила Тарловського. З цієї нагоди автор, крім іншого, нагадав, що отець Кирило був не тільки видатним благодійником нашого краю, але і знаним праведником, якого дуже шанували і визнавали запорізькі козаки, а також пересічний люд, і не тільки Присамар'я. Автор звертав увагу причетних до цього варварства, що руйнування будинку Тарловського є наруга над пам'яттю його власника, попереджував, що дух отця Кирила їм цього не пробачить.
З тих пір пройшло менше півроку. І що ми маємо? Тривожно стає на серці, адже очевидно, що бізнесові справи організацій, причетних до руйнування будинку Тарловського, неухильно йдуть на спад. Фігуранти розбою відчувають, що навколо них відбувається щось невловиме, але тривожне, і навіть загрозливе.
Як бачимо, проявляються симптоми досить знайомої картини початку помсти духу фараона. Далі буде ще гірше.
Чи буде дух отця Тарловського милосерднішим за дух фараона, покаже час.
Я звертаюсь до вдохновтелів і організаторів руйнування будинку Тарловського. Не випробовуйте долю. Ще не пізно спокутувати свою провину – відтворити зруйнований будинок.
Картер, Карнарвон і «іже з ними» теж скептично посміхались, нехтуючи застереженнями.
На фото ви бачите обличчя отця Тарловського з його прижиттєвого портрету, знайденого автором. Вдивіться в його очі. Вони досить красномовні.
