Нещодавно у м. Глухів Сумської області відбулася III Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні технології і напрями наукових досліджень у льонарстві і коноплярстві» за участю представників МВС України, Державної служби України з контролю за наркотиками, місцевих органів влади, науково-дослідних та дослідно-конструкторських установ, підприємств агропромислового комплексу та багатьох інших асоціацій та об’єднань з виробництва та переробки лубоволокнистої сировини України, Російської Федерації, Франції, Литви, Польщі, Білорусії.
Представляв готову продукцію льоноводства на виставці наш земляк – засновник двох торгових марок «Хэппи Лен» та «Жива Ізол» – Дмитро Олександрович Глущенко.
Ми попросили його поділитися враженнями від побаченого та почутого на зібранні такого високого рівня.
– Дмитре Олександровичу, після останніх виборів та роботи у виконавчому комітеті Нікопольської міської ради Ви змінили напрямок діяльності…
– Так. Я прийняв запрошення із м. Києва до співробітництва із компанією, яка займається розробкою нових технологій. Разом із партнерами із Франції було виготовлено нові технічні умови і вибудувано систему роботи із екологічно чистою сировиною – льоном. Мною було профінансовано розробку виробів із цієї культури – домашнього текстилю та будівельних утеплювачів, які не мають аналогів ні за екологічністю, ні за якістю, ні за ціною.
– Яку оцінку отримала Ваша продукція на Міжнародній конференції?
– Практично всі присутні на конференції: поляки, росіяни, литовці, білоруси, – дали високу оцінку представленим мною виробам із льону, адже інші учасники представляли лише сировину первинної обробки. Ми ж єдині презентували готову продукцію двох торгових марок. Біля нашого стенду не було вільного місця, і я із задоволенням ділився досвідом, розповідав про особливості нашої унікальної продукції.
– Що нового відкрили для себе, що зацікавило?
– Оскільки про льон на сьогодні я знаю практично все, то відкрив для себе таку нову галузь, як коноплярство. Мета конференції полягала в аналізі сучасного стану льонарства та коноплярства в Україні, напрямів їх розвитку, а участь таких високопоставлених чиновників від МВС як генерал-лейтенант, доктор юридичних наук, професор, голова Державної служби України з контролю за наркотиками В. Тимошенко(на фото справа), вчених-розробників науково-дослідних інститутів стерли посмішку з обличчя, яку викликало на початку саме слово «коноплі».
– І це зрозуміло, адже ця рослина останні роки асоціюється лише із наркотичним зіллям…
– На жаль, це так. Але, виявляється, Україна є першою у світі з виведення технічних конопель, котрі не містять наркотичних сполук. В той же час саме в Україні діють найжорсткіші обмеження стосовно цієї рослини. За висловлюваннями поважних вчених, присутніх на конференції, потрібно змінювати світогляд людей. Відродження коноплярства суттєво вплине на покращення економіки країни, адже коноплі здатні повністю забезпечити життєдіяльність людини. Більше 20 тисяч видів продукції можна виготовити із конопель, серед яких – ліки, одяг, продукти харчування. І все це екологічно чисте, довговічне, якісне і безпечне для здоров’я людини. І коноплі, і льон в Україні є традиційними технічними культурами, і їх продукція користується високим попитом в автомобіле- та літакобудуванні, целюлозно-паперовій промисловості і т. ін. Так, 1га конопель замінює 4 га лісу, необхідного для виготовлення целюлози. Крім того, це практично безвідходні рослини. Костриця – продукт їх переробки – використовується для виробництва целюлози, кострицеплит – для будівельної та меблевої промисловості, паливних брикетів, пелетів тощо.
– Дмитре Олександровичу, що Вам особисто дають подібні заходи?
– Я мав змогу поспілкуватися із багатьма цікавими людьми, які, так як і я, живуть не лише днем сьогоднішнім. Ділитися досвідом, запозичувати щось нове для себе – це завжди корисно, коли хочеш бути на крок попереду.
І ще мене тішить, що і наукова еліта України, і керівництво державних контролюючих служб говорять однією мовою – мовою розуміння того, що лише разом ми маємо повернути все незаслужено забуте, але корисне і необхідне для повноцінного розвитку, існування і, врешті-решт, незалежності нашої держави.