Часто так буває, що серед нас живуть неординарні особисті, а ми або не знаємо про них, або не вміємо віддати їм належну шану. Не вміємо цінувати, визнавати, врешті-решт – пишатися такими людьми.
Олександр Сергійович Кривко давно живе у Новомосковську, і це місто стало рідним для нього. Але чи знають новомосковці, скільки хороших справ зробив цей чоловік задля полегшення ручної праці, економії часу та коштів людей.
Навряд чи відомо усім, що лічильник води, який встановлений у багатьох квартирах, винахід Олександра Сергійовича. Працюючи головним конструктором на Дніпропетровському приладобудівному заводі, саме він сконструював цей необхідний прилад, і на сьогодні ним користуються не тільки жителі Дніпропетровщини, а й всієї України.
У новомосковського винахідника 44 зареєстрованих винаходи. Найбільше Олександр Сергійович працює над технікою, яка полегшує роботу в саду, городі, яку можна застосувати у сільському господарстві, і пообіцяв нам, що з настанням тепла запросить на дачу, де продемонструє нам і 2-хциліндровий вітряний насос, косарку, підгортач, плуг самохідний, тягач, бури для пробурювання свердловин для колодязів і багато іншого.
Зважаючи на ситуацію, яка склалась у країні у зв'язку з газовими перемовинами, на високу ціну, яку доведеться платити за блакитне паливо, багато хто з експертів схиляється до думки, що варто шукати альтернативні види палива. Саме про це ми і вирішили поговорити з нашим гостем, якого ми запросили до редакції.
– Я ще у 1994 році передбачив ситуацію, яку наразі маємо в країні. Більше того, скажу й зараз, що запаси газу не безмежні. Років через 10-15 цього виду палива не буде ні в Росії, ні в Україні. Поки що у нас є власні запаси і газу, і нафти, але віддані у приватну власність ці галузі приречені на знищення. Якби вони були державними, то мали б перспективу, а так…
Альтернативні види палива треба було шукати давно. Про умови договору, який було підписано днями в Москві, ніхто конкретно нічого сказати не може. Зрозуміло одне, що проста людина з невеликими доходами навряд чи зможе тягти непосильний тягар оплати за користування газом.
Проблема, на мій погляд, полягає в наступному. Справа в тому, що у Верховній раді зараз сидять у більшості дилетанти, далекі від реалій сьогодення, і вони частенько не уявляють, як живеться людям, яким вони ще недавно обіцяли покращення життя. А треба, щоб до законодавчого органу країни обирали справжніх фахівців, людей справи, які б дійсно думали про країну, захищали інтереси народу.
У нас 8 крупних гідро- та 4 діючі атомні електростанції, котрі можуть забезпечити промислове виробництво не покупною, а власною електроенергією за доступними цінами. Що стосується населення, то необхідно переводити міста на твердопаливні міні-котельні, які були у 50-60-ті роки. У нас достатньо запасів вугілля.
Впевнений, що встановлення автономного опалення – не вихід із ситуації, тим паче, що тут також використовується газ. Та й небезпечна це справа. Встановлення їх у багатоквартирних будинках ослаблює несущі конструкції, що може призвести з часом до вибухонебезпечних ситуацій.
У разі переходу на міні-котельні нам є чим їх опалювати. Це вугілля, дрова, побутові відходи, мазут.
Але ніхто з можновладців у цьому не зацікавлений, бо їм це не вигідно. З практики знаємо, що заможні європейські країни давно користуються потужними, але міні-котельнями, спалюючи відходи деревини, промислового виробництва, тим самим економлячи свої кошти.
Я ж на власному прикладі переконався, що у нас особливої зацікавленості до винаходів, які стануть у нагоді людям, можновладці не виявляють. Візьму за приклад вітряк, яким я давно користуюсь на дачній ділянці.
Енергія вітру – дешева, екологічно чиста, то чому ж її не використати для вироблення електроенергії? Вітряки виробляють її за будь-якої погоди круглий рік. В 60-ті роки вітряки широко використовувались на промислових підприємствах, у сільському господарстві, зараз же це забуто. Значить, комусь вигідно купувати за кордоном газ, ввергаючи нас у фінансову кабалу. Не менш вигідна і безпечна сонячна енергія. Сонячні батареї також можуть слугувати людям.
Зі своїми пропозиціями я звертався до керівництва нашого міста, знають про мої винаходи в Києві, де транслювали передачі за моєї участі. Але можновладців це не зацікавило, нікому, виявляється, економічно вигідні винаходи не потрібні, всі живуть одним днем…
Зате інтерес до моєї праці проявили французи, китайці, пропонуючи дуже вигідні умови співробітництва. Шкода, що все так. «Нема пророка у власній вітчизні», і ніхто не дбає про людей. Маючи власну електроенергію в достатньому обсязі продаємо навіть за кордон, але чомусь дешевше, ніж власним споживачам.
На жаль, система плану, контролю і обліку, яким керувалися за радянських часів, розвалена повністю, тому й маємо такі проблеми в усіх галузях.
Я завжди готовий допомогти своїй країні, своїм людям, бо я є патріотом України. Мрію, щоб наші люди – хороші, добрі, працьовиті мали достойні умови життя. Щоб ситуація у державі змінилася все-таки на краще. Щоб врешті-решт до влади прийшли нові, думаючі державні діячі, які будуть дійсно дбати про людей, а не захищатимуть лише свій бізнес.
Закінчити розмову хочу одним із пунктів передвиборчої програми, з якою йшов до ВР. «Ваше життя, шановні виборці, залежатиме від того, кого оберете, тобто воно залежатиме від вас самих».
P.S. Шкода, що таких людей, як Олександр Сергійович, не вистачає сьогодні у владі. Саме такі грамотні фахівці, великі патріоти в змозі змінити наше життя на краще. Не словом, а ділом довести відданість своїй Батьківщині.
