Єдина, соборна, незалежна

Ці слова, як ніколи, сьогодні набули величезного змісту. Возз’єднання УНР та ЗУНР в єдину соборну державу («акт злуки») було потребою часу і великим бажанням людей жити в єдинстві по обидва боки Дніпра.

Але через воєнний час практичне об’єднання обох державних організмів відкладалося на майбутнє. Це питання остаточно мали вирішити Всеукраїнські Установчі Збори. Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення політичної нації.

Українська Національна Рада у Станіславі прийняла ухвалу про злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об’єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: «По лінії з’єдинення не було між нами двох думок». І нарешті завершеного оформлення Акт Злуки дістав після ухвали Трудовим конгресом. Безперечно, сучасні правники і політики мають робити певні поправки на складні й динамічні процеси української революції, які чимало державних рішень змушували ухвалювати за спрощеною процедурою.

Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу. Події 1919 року нагадують про необхідність збереження соборності нашої молодої держави. Досвід доводить, що будь-який федеративний розподіл території України неминуче призведе до ліквідації державності.

Традиційно у Новомосковську відбулися урочистості з нагоди Дня Злуки біля пам’ятника совісті нації, великого пророка Тараса Шевченка.

Можливо, Вам буде цікаво

By