Ми уже неодноразово писали про те, що депутати Новомосковської міської ради цієї каденції живуть своїм окремим життям, вирішуючи власні проблеми та інтереси так, наче в Україні нічого не відбувається.
А у нас тим часом іде війна… Хоча більшість присутніх на XLVI сесії міськради, яка відбулась п’ятого вересня, про це воліли особливо не згадувати. І лише окремі депутати та городяни акцентували на цьому їх увагу.
Отже, з найактуальнішого на сьогодні. До Новомосковська продовжують прибувати переселенці. Найбільше останнім часом приїжджає маріупольців. Люди покидали свої домівки, не встигнувши прихопити найнеобхідніше, тож зараз, з настанням осені, потерпають від відсутності теплих речей, завжди є потреба у продуктах харчування. Включитися в активну роботу з допомоги переселенцям закликав присутніх ще на початку сесійного засідання міський голова. С. Мороз також звернувся до депутатів, підприємців і активістів міста з проханням допомогти у ремонті гуртожитку №48. Потрібні батареї, шпалери, фарба і просто робочі руки. – Одна група небайдужих громадян може взятися за ремонт 1-2 кімнат, і таким чином усім миром можемо облаштувати сорок кімнат, які зараз дуже потрібні новоприбулим, – заохочував з трибуни мер міста.
Коротким та емоційним був виступ присутнього у залі Віталія Максимкіна. Молодий чоловік повідомив, що, отримавши триденну відпустку, просто із зони АТО прийшов на сесійне засідання в надії почути про те, як депутати переймаються подіями на фронті. Втім, народні обранці звично вирішували міські справи, адже не дивлячись ні на що, місто живе поки що буденним життям. Потрібно турбуватися про зміни до бюджету, створювати інспекцію з благоустрою міста, вирішувати земельні питання, готуватися до наступних виборів тощо. Та й на додаток до всього не втрималися депутати і цього разу від взаємних обвинувачень у шахрайстві та нечесності. Розчарований побаченим, В. Максимкін пішов, голосно грюкнувши дверима.
Задля справедливості слід зазначити, що багато депутатів та чиновників не стають осторонь від людської біди і допомагають воякам. Але багатьох все-таки засліплюють власні шкурні інтереси, боротьба за владу… На щастя, такі представники – це далеко не вся Вітчизна, за яку віддають свої життя на Сході чоловіки з різних куточків нашої країни. Є ще сотні тисяч людей, які кожного дня своїми добрими справами і всім своїм життям доводять – за таку Батьківщину варто боротися. Це волонтери, добровольці, активісти, які не залишають ані хлопців на фронті, ані переселенців сам на сам зі своєю бідою. Сподіватимемось, що активність таких людей у нашому місті лише зростатиме, адже роботи належить зробити ще дуже багато.
Пролунала на сесії і актуальна інформація для тих, чиїх родичів було мобілізовано до Збройних сил України або які добровільно вступили до Національної гвардії України. Сім’ї, члени яких беруть участь в АТО, повернулися, або загинули у зоні її проведення, можуть звернутися із заявами до міської ради про надання їм єдиноразової матеріальної допомоги.
Серед інших сесійних питань чимало дискусій викликав проект рішення про придбання за рахунок місцевого бюджету контейнерів для сміття на суму в чотириста тисяч гривень. У більшості депутатів виникли сумніви щодо доцільності витрати таких коштів, і в результаті рішення не було підтримано. Перед присутніми виступив С. Нетудихатка, директор МКП НККП, який погодився з тим, що для того, аби поліпшити якість вивезення сміття, лише придбати контейнери недостатньо. – Підприємство ледве дихає , – підсумував Сергій Федотович. – Вкрай потрібна нова техніка, коштів на придбання якої у міському бюджеті, на жаль, немає. Негативно позначилося на підприємстві і закриття звалища. Адже тепер витрати на утилізацію сміття зросли, і навіть нові тарифи не дозволяють підприємству збільшити дохідну частину. Потрібна нова стратегія, комплексний підхід.
Усі інші питання з черги денної депутати розглянули швидко і майже без обговорень. Шкода, що з огляду на сьогоднішню ситуацію в країні, жоден із присутніх на сесії не задав питання, скажімо, про наявність бомбосховищ у нашому місті. Також під великим сумнівом справність сигналу тривоги, який у разі чого має попередити новомосковців про небезпеку. На сесійному засіданні згадували про радіо, робота якого в умовах війни набуває особливого значення. З дротовим радіо в Новомосковську справи кепські, адже працюючі точки на пальцях можна перерахувати. Але навіть у випадку сигналу тривоги залишається питання, де і як рятуватися городянам? Питання залишається відкритим.
Сподіватимемось, що на наступному сесійному засіданні народні обранці проявлять консолідованість і приділять більшу увагу безпеці жителів міста.
Анна Чиндрова
