Перше пленарне засідання п’ятдесят сьомої сесії новомосковської міської ради, яке пройшло двадцять восьмого серпня, стало знаковим для депутатів. Фактично наприкінці самої каденції їм довелося пригадати, для чого волею народу вони були обрані до міської ради. А ще доведеться попрацювати і на другому пленарному засіданні, яке має відбутися незабаром – для того, щоб виправити помилки у попередній роботі. Словом, свій останній акорд депутатам цього скликання іще доведеться зіграти.
На початку засідання міський голова Сергій Мороз виконав приємну місію – вручив Олександру Головку, начальнику КП «Новомосковськ водоканал» орден «Гордість України» за видатні управлінські якості, ефективну організацію діяльності підприємства та наполегливу працю заради зростання фінансово-економічних показників (рішення оргкомітету національних бізнес-рейтингів України).
Одним із перших на сесії розглядали питання про встановлення додаткових гарантій соціального захисту учасникам АТО, членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) учасників АТО, які мешкають у Новомосковську. Під додатковими гарантіями мається на увазі надання щомісячної адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг (щомісячна матеріальна допомога для сімей загиблих планувалася у розмірі 1000 грн., для сімей учасників АТО – 500 грн.).
Присутні у залі члени сімей загиблих не дозволили депутатам обмежитися традиційним голосуванням за запропоноване рішення. Вони виступили перед присутніми із закликом приділяти більше уваги їх проблемі, їх горю. До депутатів звернулася вдова Юрія Голополосова – одного із 11 новомосковців, які загинули на сході України.
– Вам повинно бути соромно через те, що ми прийшли сюди, – звернулася Людмила Іванівна до депутатів. – Ми не принижуємось і не випрошуємо собі якихось благ – у нас немає нічого. Тому що прийняти цю програму ви мали ще рік тому – коли з’явилися у нашому місті перші жертви війни. До нового року нас таких було лише дві родини. А скільки ще буде? З усіх міст України лише у Новомосковську влада демонструє таке ставлення до нас – ми не знаємо про свої права, у нас немає жодних гарантій. Поховати мого чоловіка допомагали багато людей, але наступного ж дня про нас забули всі. Про мене і мого сина-студента, про двох дітей загиблого Литвиненка, яких до школи збирали волонтери … А у міста не вистачило бюджету! То чого ж вам не вистачило, депутати? Часу чи совісті? Єдине, на що ви спромоглися – поставити дошку загиблим. А я хочу нагадати всім вам, що ви знаходитесь тут, ваш бізнес процвітає, а рідні живі та здорові завдяки тому, що наші новомосковські хлопці загинули там, у Слов’янську, у Красному Лимані… Ви особисто не зробили нічого. Тож хоч зараз поверніться до нас обличчям, залишіться людьми…
Важко було стримувати емоції під час такого виступу і присутнім у залі, і рідним загиблих хлопців. А розказати ще було про що. Рідних АТОшівців дуже часто непривітно зустрічають у комунальних службах, пільги, хай і дуже скромні, на які мають право ці люди: викликають у чиновників роздратування, адже вони звикли з кожного вимагати грошей.
Але крик душі вдови все-таки знайшов відгук у депутатів. І в результаті одноголосно було прийнято рішення про збільшення розміру допомоги родинам загиблих до 10 тисяч гривень. Хотілось би тільки, щоб цим депутати не обмежилися – і не лише хвилиною мовчання вшановували пам’ять померлих, а і діями, реальними справами. За які, може, депутатські мандати і не дають, але вдячність і повага людей хіба не більше значить?
Після такого емоційного початку сесійне засідання далі пройшло у звичному режимі. Серед приємних для новомосковців новин – позитивне голосування зі встановлення зупинки громадського транспорту по вулиці Сучкова, 68 (Нафтобаза), а також перегляд у найближчому майбутньому земельних питань. З цього приводу слово взяв Олександр Виноградов, заступник Новомосковського міжрайонного прокурора. Ось уже майже півроку депутати відмовляють громадянам у затвердженні проектів землеустрою, технічної документації і т.і., посилаючись на відповідні норми закону. Олександр Виноградов наголосив на тому, що юридичних підстав для цього немає, а новий закон щодо передачі земельних ділянок у користування було трактовано неправильно. А ще порадив керівництву міста з’ясувати, хто у цьому винен. Як би там не було, але розбиратися у цих питаннях депутатам таки доведеться – їх розгляд перенесли на друге пленарне засідання, на яке очікуємо найближчим часом.
