Тамара Василівна Грищенко, мешканка вулиці Курченко, звернулась до громадської приймальні Партії регіонів з проханням допомогти ліквідувати стихійне звалище.
Як розповіла жінка регіоналам та кореспонденту, які прибули на місце, звалище існує тут уже не один рік. Мешканці навколишніх вулиць зносять на узбіччя дороги не тільки побутові відходи. Житель сусідньої вулиці Дружби, який займається свиногосподарством, ще й примудряється вивозити туди гній. Тож уявити нескладно, які „амбре” за найменшого подиху вітру линуть до навколишніх будівель.
Те, що мешканці потерпають від бруду і смороду, факт, який не потребує доведення. Але натомість постає інше питання – хто ж винен в утворенні звалища і як його позбутись? На думку одразу спадають комунальники, які за словами Тамари Василівни, не реагують на численні звернення громади. Але і ті, у відповідь на звинувачення, мають що відказати людям – адже за вивіз сміття люди не платять уже протягом кількох років. Та й хто винен в тому, що сміття накопичується? Адже не комунальники власною персоною зносять його на дорогу, а самі жителі прилеглих будинків!
То хто має наводити порядок на вулиці? Тамара Грищенко впевнена – громада сама повинна потурбуватися про себе. Але згуртувати її має людина, в обов'язки якої це якраз і входить, – квартальна. Але О. Копій, яка, за словами Тамари Василівни, має цим займатися, нічого не робить і прохачів ігнорує. Вже скільки зібрань і звернень було з цього приводу – не перерахуєш, а результат нульовий.
Депутати від Партії регіонів обіцяли тримати це питання на контролі, а також розібратися з тим, хто ж таки це сміттєзвалище поповнює і хто за нього відповідає.
Втім, проблема Тамари Грищенко і її сусідів не поодинока. Стихійні звалища в нашому місті мало не на кожному кроці. Звичайно, є доля істини в тому, що чиновники навіть не намагаються боротися із даною проблемою. Але основний тягар провини все-таки лягає на плечі самих новомосковців. Не хочуть наші люди нічого бачити далі своєї квартири – аби отут, вдома, мені було чисто і зручно. А під'їзд, двір, вулиця і врешті-решт все місто – то не моя справа. Треба починати з виховання самого себе, а потім вже і з інших щось вимагати…