Кожна країна присутня в уяві світу якимись здобутками, вмінням щось робити. Американці й англійці – насамперед університетами. Роками в усіх класифікаціях на першому місці -Гарвард, на другому – Оксфорд, на третьому – Кембридж.. Швейцарці – годинниками і шоколадом. Італійці – мистецтвом, модою, кухнею. Німці – наукою і технікою. Чехи – богемським склом…
А братні слов'янські країни? Мафією. Ну, звичайно, газом. Великий науковий, культурний і технічний здобуток.
Певно, трапляються й унікальні досягнення. Наприклад, у 2006 році один білорус випив п'ять пляшок горілки – і не вмер, а для того, щоб впасти у коматозний стан і вмерти, виявляється, достатньо було б і половини випитого. Була навіть спроба занести цей рекорд у Книгу Гіннеса. Однак лікар засвідчив, що рекорд сумнівний, позаяк такі випадки – не поодинокі… Ще Білорусь, як стало відомо, постачає валянки до Європи. На доказ того, що їх виробляє все ж таки не Америка.
Україна присутня образом дешевої робочої сили. Один з європейських політиків необережно сказав, що в Європі існують квоти на українців як на робочу силу. А НА ЯКУ ІЩЕ?
Чи освіта в Україні – конкурентоспроможна? Чи вона дає нашій молоді інструменти для оволодіння сучасними методами праці й освоєння світу? Чи Могилянка зі Львівським університетом, Острозьким та ще не багатьма навчальними закладами , що мають плюс-мінус стандарти європейської освіти, можуть замінити собою систему, яка не працює?!
Мізки, насамперед комп'ютерні – вже давно забрала Америка, яка з самого початку вибудувала стратегію на імпорт інтелектуальної сили. Забравши молодь зі Східної Європи, тепер вона зацікавлена найбільше молоддю з Індії. Отже, питання: чи це така «хижа» Америка, що забрала нашу молодь і платить їй 5-6 тисяч доларів щомісяця з усіма екстра і матеріальним сприянням? Чи все ж таки це бездарна і злочинна політична й економічна система, яка не дала нашій молоді професійного зростання і сучасного добробуту у себе на Батьківщині?!
А ЧИ НЕ ІСНУЄ ЧАСОМ В УКРАЇНІ КВОТ НА ВИТІСНЕННЯ МОЛОДІ ЗА КОРДОН?
Якщо уважно придивитися до дій влади, яка так ефективно будує «Європу в Україні», така підозра виникає. Адже чим більше здібної молоді виїде, тим легше можна буде знищити цю країну. Бо що залишається? Після пострадянського Батия докрасти – вже небагато. Он за один перший після виборчий день, 1 жовтня 2007 року, з власності Києва кудись завіялося близько трьох тисяч гектарів столичної землі, які могли б дати мільярдні прибутки. І таких швидкоруких факірів по Україні – неміряно. Гігантський фокусник розіклав собі по кишенях землі, заводи, банки, ресурси, а перед носом свого народу помахав транспарантом: «С нами Бог и Россия!». Звісно, бо наступною після пострадянських України з Росією за масштабами розкрадання державних багатств може бути хіба що Африка.
Тарифна політика виморить старих, і не тільки на Заході, а й на Сході країни. Це ж скільки нової площі звільниться цілеспрямованими зусиллями цього посткомуністично-неокапіталістичного олігархату!..